"Сирський може змінити хід війни". Полковник Армії США у відст. про кадрові зміни в ЗСУ

Генерал Олександр Сирський досвідчений полководець і може змінити хід війни. Про це в інтерв'ю Голосу Америки каже Роберт Гамільтон, відставний полковник Сухопутних сил США. Водночас він має чимало питань до нового Головнокомандувача Збройних сил України. Зокрема як саме він мінятиме стратегію війни та чи вдасться йому стати таким же популярним в народі на війську, як генерал Залужний, якого він замінив на посаді.

Полковник у відставці Роберт Гамільтон 30 років прослужив в Армії США здебільшого за кордоном - на Близькому Сході, Німеччині, Грузії та Білорусі. Сьогодні він - доцент євразійських досліджень у Військовому коледжі Сухопутних сил США.

Гамільтон спеціалізується на дослідженні питань безпеки у Східній Європі та на Балканах. В інтерв'ю журналісту Голосу Америки Андрію Борису він розповів про те, як у Пентагоні ставляться до генералів Залужного та Сирського, чи вплинуть кадрові зміни в ЗСУ на підтримку США України та як у США президенти міняли генералів.

Андрій Борис, Голос Америки: Пане полковнику, скажіть - звільнення з посади генерала Валерія Залужного матиме якийсь вплив на підтримку Америкою України?

Роберт Гамільтон, полковник Сухопутних сил США (у відставці): Перш за все підтримка України з боку США стикається з проблемами, через американські причини, а не українські. У нас є власні проблеми через які підтримка цього року навіть не надавалася. Все застрягло

в Конгресі і адміністрація Байдена не змогла витрясти це із Конгресу. Все ж таки це війна, яка триває два роки. Генерал Залужний перебував на посаді Головнокомандувача сил оборони протягом двох з половиною років, починаючи з липня 2021 року. Тож це (ред. - звільнення) не є безпрецедентним явищем. Сполучені Штати теж йшли на такі кроки посеред війни. Іноді це відбувається з політичних причин, іноді з військових причин, іноді просто потрібен новий підхід. Про це принаймні сказав президент (України Володимир) Зеленський. Він сказав, що війна вийшла на новий етап, і ми повинні підійти до неї по іншому.

А.Б.: Як ви думаєте, війні потрібен новий підхід?

Р.Б.: Я б поставив інше питання. Отже, генерал Сирський перебирає командування. Ми знаємо, що Залужний був дуже популярним як серед української громадськості, так і в Збройних силах. Чи зможе генерал Сирський зберегти цю популярність і підтримку ЗСУ зі своєю стратегією війни, яку ще до речі треба побачити? Залужний був визначною фігурою у багатьох

сенсах. Але знову ж таки чи потрібен новий стратегічний та оперативний підхід? І це тягне за собою інші питання - якого типу та обсягу допомога Україні потрібна? Коли та як цю допомогу інтегрують у Збройні сили України та як її застосують для ведення війни? Ми настільки зосереджені на сухопутній війні, що забуваємо, що триває морська війна, з якою Україна дуже добре порається. Не маючи військово-морського флоту українські сили витіснили російський Чорноморський флот із західної частини Чорного моря, та майже із Криму. Деякі кораблі знаходяться далеко на сході, зокрема в порту Очамчира в Грузії, точніше в Абхазії (ред. визнана Росією, як незалежна держава, де-юре частина Грузії). Україна та її партнери мають почати дивитись на всі сфери цієї війни - на землі, в повітрі, у Чорному морі. Думаю, що генерал Сирський зможе об’єднати багатогалузеву стратегію і змінити хід війни проти Росії, досягнувши військових цілей України.

А.Б.: Про підхід до ведення війни. Генерал Залужний наполягав на розширенні мобілізації. Зеленський з ним не погоджувався. Чи не може виникнути така ситуація, що всі ті, хто зараз опонує в Конгресі, щодо питання допомоги Україні отримають додатковий аргумент проти виділення допомоги. Мовляв, Україна сама не хоче воювати навіщо ми будемо давати їй гроші?

Р.Б.: Люди, які проти підтримки України в Конгресі США, знайдуть будь-які причини, щоб не допомагати Україні. Заміна генерала Залужного не обов'язково хороший процес, але я також вважаю, що ми не маємо через це панікувати. Адже через це не порушаться

процеси всередині українського апарату національної безпеки. Це не означає, що Україна перестане серйозно вести війну, що українські Збройні сили несерйозно налаштовані на перемогу у війні. Це може означати, що є розбіжності щодо підходу у веденні війни. Генерал Сирський і президент Зеленський, ймовірно, захочуть ухвалити інший підхід і окреслити різні способи виходу з глухого кута. Побачимо як це виглядатиме

А.Б.: А як на вашу думку ставляться до Залужного чи Сирського в Пентагоні?

Р.Б.: Я сумніваюся, що особистості тут мають значення. Я знаю, що генерал Залужний мав дуже добрі стосунки з багатьма представниками військового командування США та Заходу. Генерал Сирський досвідчений полководець, досвідчений генерал. Припускаю, що він зможе зробити те саме (ред. - налагодити стосунки із західним командуванням). Я б хотів звернути увагу на те, що до генерала Залужного заслужено була велика довіра на ранніх етапах війни завдяки тому, як він наділяв повноваженнями підлеглих та молодших командирів.

А.Б.: Ви згадали на початку про те, що подібні випадки траплялись у США. Чи можете навести приклад?

Р.Б.: Мені одразу спала на думку ситуація, коли президент Гаррі Трумен звільнив генерала Дагласа Макартура ( ред. - з посади командира Командування сил ООН) під час Корейської війни.

У Трумена й Макартура були розбіжності щодо стратегії. Президент є Головнокомандувачем і він не погоджувався зі своїм польовим командиром щодо стратегії. Він мав повноваження замінити його, і він це зробив. Макартура звільнили з посади і замінили. Попри все війна в Кореї продовжувалась.

Я вже не пам'ятаю скільки генералів замінили під час війни в Іраку та Афганістані, але доволі багато. Іноді це просто через розбіжності в політиці та стратегії. Іноді це через збої в роботі, але таке буває.