Україна прагне пришвидшити виділення їй 17-мільярдного пакету фінансової допомоги МВФ та можливо навіть збільшити допомогу. Також Київ просить МВФ модифікувати програму надання кредиту: зменшити вимоги щодо реформ та врахувати додаткові витрати через кризу на Донбасі та необхідність розбудовувати армію.
Кредит МФВ потрібен, але його не можна проїдати, а треба використати для реформування економіки - так вважають деякі експерти та урядовці, з якими в Україні спілкувалися кореспонденти «Голосу Америки».
На зборах Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні Україна прагне змінити умови надання 17-мільярдного пакету фінансової допомоги. Київ каже, що країна вимушена вести війну і їй потрібно розбудовувати армію. Але деякі фахівці припускають, що умови надання позик можуть зашкодити економіці України.
З початку дев’яностих українська економіка показувала одні з найгірших результатів у порівнянні з іншими пострадянськими країнами. Тепер фахівці кажуть, що війна загрожує Україні банкрутством. Київський економіст Олег Соскін вважає, що прогноз Світового банку про падіння економіки на 8% може бути надто оптимістичним:
«Ми очікуємо, що до кінця року падіння ВВП становитиме приблизно 15%. Треба враховувати, що відірвані дві частини – Крим з Севастополем, а в двох областях життя дезорганізоване – в Луганській та Донецькій».
До спалаху бойових дій на Сході обсяги експорту з Донецької області сягали півтора мільярда доларів на місяць, каже голова Донецької обласної державної адміністрації Сергій Тарута:
«Сьогодні в окупованих частинах майже усі підприємства не працюють. Усе зупинилося: вугільні копальні, металургійні підприємства, коксувальні, машинобудівні. В результаті експорт нашої продукції скоротився на 50 відсотків».
У квітні Україна підписала з МВФ угоду про фінансову допомогу на 17 мільярдів доларів, що є частиною більшого пакету на 27 мільярдів. Минулого місяця прем’єр-міністр Арсеній Яценюк сказав, що грошей треба буде більше, бо країна змушена воювати.
Тим часом лунають застереження, що Україні треба остерігатися нових боргів.
«МВФ - це ж міжнародна фінансова установа. Вона не допомагає, а дає кредити і завжди думає про те, як повернути гроші з відсотками. Отже зрозуміло, що вони виставляють передумови і запитують Україну: як ви збираєтеся повертати позики?», каже Соскін.
Є фахівці та політики, які критикують ті умови, що передбачають зокрема скорочення бюджетних видатків та підвищення податків на нерухомість.
Але Сергій Тарута вказує, що деякі з цих передумов є частиною реформ, запровадження яких потрібне Україні:
«Якщо ми втілимо реформи, то вони лише зміцнять нашу економіку, щоб уникнути катастрофи, яка нам загрожує. Зараз час, коли суспільство об’єдналося у прагненні змінити владу, здійснити реформи і швидко перезапустити економіку».
Національний банк України запровадив вільний обмінний курс для гривні, вартість якої впала на понад 40 відсотків.
Але це має і позитив, бо українські товари стали дешевші і це сприяє експорту. Головне завдання, каже Соскін, знайти нові ринки:
«Дуже швидко зараз зростає наш експорт в ЄС, Азію, Африку, тощо. Таким чином українська економіка приносить прибутки. Плюс – ми зменшуємо залежність від імпорту з Російської Федерації газу й нафти».
З наближенням зими фахівці вказують на суперечку з Росією за 5 мільярдні газові рахунки, що може ускладнити Україні опалювальний сезон. Представники ЄС сподіваються на досягнення цього місяця тимчасової угоди й уникнення кризи.
