Голова Нью-Йоркського бюро канадського видання The Globe and Mail Джоанна Слейтер аналізує позицію Німеччини щодо Росії у статті «Меркель втрачає терпіння з Путіним».
Від початку збройного конфлікту в Україні лідери Німеччини та Росії зустрічались понад 30 разів, - пише авторка. Після їхньої останньої зустрічі в Австралії, що тривала понад 6 годин у форматі він-на-віч, німецька канцлер вже не прикривалася дипломатією, коментуючи російську поведінку в Україні. Її заяви стають прямолінійними та жорсткими.
«Криза в Україні – це не локальний конфлікт. Це стосується всіх нас», - цитує слова Меркель Джоанна Слейтер. «Європа, США та інші повинні бути об’єднаними у нанесенні економічного удару по Росії», - закликає пані Меркель своїх партнерів.
Авторка порівнює Меркель та Путіна: їй – 60, йому – 62, обоє мають на собі відпечаток Холодної війни, утім абсолютно протилежного змісту. За словами експерта Німецької Ради із міжнародних відносин у Берліні Стефана Мейстера, Путін «визнає лише Меркель як єдиного сильного лідера у цій кризі, але не Обаму. Обаму він вважає слабким політиком».
При цьому Джоанна Слейтер зауважує, що не варто розцінювати відносини Меркель та Путіна як товариські. Вони є професійні, але не близькі. На підтвердження цього авторка згадує, як у 2007 році під час візиту Меркель до Росії Путін випустив свого чорного лабрадора, знаючи, що Меркель боїться великих собак.
Загалом, на думку авторки, Путін зайшов надто далеко, недооцінивши Меркель та Німеччину уцілому. Сьогодні уряд країни, з якою Росія має щорічний торговельний оборот у 107 мільярдів доларів, відкрито і гостро виступає за посилення санкцій проти Росії. За соціологічними опитуваннями, проведеними у листопаді цього року, 77% громадян Німеччини вважають, що Росії не можна довіряти як партнеру.
У статті йдеться, що Росія здивована відмовою Німеччини визнати анексію Криму. Вперше в історії члени російського парламенту систематично почали відмовлятися від будь-яких контактів із німецькими колегами, - пише авторка.
Тепер завдання, яке ставить перед собою Меркель, знайти підтримку щодо посилення санкцій проти Росії, в інших європейських країнах, щоб виступити об’єднаним фронтом. Вона розуміє, що дорога буде довгою і складною, і що кризу не можна розв’язати військовим шляхом. Утім, зауважує Джоанна Слейтер, це не означає, що пані Меркель не бачить іншого вирішення цієї кризи.
