Щомісяця українці знімають до 20 мільярдів гривень депозитів – експерт

Київ – За останній рік українці забрали у банках приблизно третину своїх депозитів і тенденція скорочення вкладів фізичних осіб триває. Про це кажуть експерти і підтверджує офіційна статистика. Економісти закликають, зокрема, негайно скасувати всі обмеження на фінансовому ринку та реформувати всю систему грошово-банківських відносин. Вони попереджають, що лише так можна врятувати українські банки та повернути довіру клієнтів. Тим часом для розрахунку з вкладниками проблемних банків НБУ вирішив профінансувати Фонд гарантування вкладів майже на 10 мільярдів гривень.

Киянин Євген поклав на доларовий депозит у «VAB Банк» перерахунку на гривні понад 200 тисяч. І тепер, після визнання цієї фінансової установи неплатоспроможною, введення у ній тимчасової адміністрації, він намагається будь-яким способом повернути всі свої заощадження. Хоча Фонд гарантування вкладів повертає лише до 200 тисяч гривень.

«Зараз 200 тисяч. Відбулася інфляція, знецінення національної валюти і людям, які мають валютні вклади, в перерахунку менше повернуть. Повернуть в гривнях, лише в гривнях і теж тут неоднозначно – який курс? Зараз, під час введення дії тимчасової адміністрації, призупинено нарахування, як і будь-які операції», – каже чоловік.

Голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко радить не класти в один банк понад 200 тисяч гривень, і тоді їх обов’язково повернуть у разі форс-мажору. А це роблять, запевняє він, усім клієнтам.

Зокрема, саме для розрахунку з вкладниками банків Національний банк у грудні вирішив профінансувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб майже на 10 (9,95) мільярдів гривень. Про це заявила очільниця НБУ Валерія Гонтарєва в інтерв'ю «Українським новинам».

Фінансування Фонду гарантування вкладів коштами НБУ – це хибний шлях. Він поглиблює економічну кризу і збільшує державний борг України, вважає економіст, колишній віце-прем’єр Володимир Лановий.

«Вони цим самим допомагають вирішенню банківських проблем. Кладуть це вирішення на плечі держави. Тому що, зрештою, ці облігації будуть повертатися за рахунок бюджету. Бюджет і так супердефіцитний. Це подальший розвал фінансової системи», – наголосив економіст.

Володимир Лановий додав, що неплатоспроможних банків, з яких українці не можуть забрати свої вклади, більшає (серед них – «VAB Банк», CityCommerce Bank, «Терра Банк», «Родовід» та «Форум») – і це сигнали про те, що не варто довіряти українським банківським установам. Втім, каже він, ситуацію можна кардинально змінити за два роки інтенсивної роботи.

«Потрібно перебудувати всю систему комерційних банків, тому що вони зорієнтовані на роботу з владою. Найбільші гарантії НБУ йдуть до тих установ, які працюють з облігаціями уряду. І найменше гарантійних відносин між центральним банком і комерційними, якщо вони працюють з громадянами і підприємствами. Треба зняти всі обмеження щодо купівлі та продажу валюти в країні. Люди, які знають, що вони зараз покладуть гроші, а завтра їм скажуть: ні, ми затримуємо, у нас немає, то вони більше класти не будуть. Люди, яким кажуть, що ми продаємо вам тільки 200 доларів… Ці всі заборони, адміністрування відвертають людей від гривні. Гривню не поважають і не вірять».

Довіру до фінансових установ може повернути стабільність курсу, збалансованість валютного обігу та позитивний платіжний баланс. Також, зауважує економіст, потрібно реформувати всю грошово-банківську систему, зняти всі обмеження на купівлю-продаж валюти та створити централізований фінансовий резерв при Нацбанку. Його наповнюватимуть за рахунок певного відсотка з доходів комерційних банків. І тоді через пару років Україна отримала б фінансову систему, не гіршу за систему Центрального європейського банку, вважає Володимир Лановий.

Має бути відновлення зв’язку між банками і економікою – Сугоняко

А от голова Асоціації українських банків Олександр Сугоняко впевнений, що українці повитягують з-під матраців заощадження і принесуть на депозити навіть більше, ніж виділяє державі кредитів Міжнародний валютний фонд. Але за умови, якщо влада поверне довіру українців до себе і припинить брехати. Банківська система перебуває в жахливому стані ще з 2009 року, додає він.

«В історії людства були моменти, коли економіка опинялася в скрутному становищі, особливо коли ворог нападав і з валютою були проблеми, тобто люди несли у центр, де зберігається валюта, свої заощадження, щоб підтримати країну, бо вони довіряли владі. За останні 4 роки дуже негативно вплинуло те, що вони (банки – ред.) напозичалися у людей дорогих пасивів (грошей – ред.) під дуже великі відсотки при нульовій інфляції, а з іншого боку, зараз особливо після кризи люди і підприємства не можуть повернути кредити. Тому капіталу не вистачає. Це наслідок абсолютно помилкової економічної політики, якою Україна не займалася всі 23 роки незалежності», – сказав Олександр Сугоняко.

Голова Ради директорів «Дельта-банку» Олена Попова каже, що на роботу банків іневиплату депозитів впливає комплекс проблем: це і девальвація гривні, і проведення АТО на Донбасі, і анексія Росією Криму.

«Це і об’єктивні причини – люди з Криму приїжджають – забирають свої заощадження, люди зі сходу України просто живуть на свої накопичення, а в центральних і західних регіонах людям, де зменшуються заробітні плати чи їх звільняють, люди витрачають свої накопичення», – говорить Олена Попова.

За її словами, через анексію Росією Криму й бойові дії на Сході України у банків суттєво зросла кількість неповернених кредитів.

Водночас, за підрахунками Володимира Ланового, загальна сума банківських вкладів українців щомісяця зменшується на 10-20 мільярдів гривень. А загалом за останній рік люди вилучили зі своїх депозитів уже понад 130 мільярдів гривень – це більше третини всіх вкладів. Через це 90 відсотків українських банків, за підрахунками економіста, перебувають у надзвичайно поганому стані.