Сьогодні, у четвер, НАТО має оприлюднити подробиці, за словами генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберґа «найбільшого посилення своєї колективної оборони від часу закінчення «холодної війни», повідомляє дипломатичний кореспондент ВВС Джонатан Маркус.
Мета створення сил швидкого реагування – запевнити держави–члени НАТО у Східній Європі в готовності Альянсу захистити їх від потенційної російської загрози.
«Однак це також сигнал про те, що політичне керівництво та воєнні стратеги Альянсу почали розглядати захоплення Росією Криму та військові вторгнення в Східній Україні як щось набагато більше, аніж тимчасову кризу між Москвою та Заходом», - пише кореспондент.
За словами заступника генсека НАТО, досвідченого американського дипломата Александра Вершбоу, це не окремий випадок, а відображення моделі поведінки Росії, яка формувалася останні кілька років.
Але найгірше те, пише Маркус, що невідомо, як розвиватиметься криза в Україні. З одного боку, воєнні дії можуть тривати на нинішньому рівні та стати звичними.
«Однак ніхто в НАТО не може виключити масштабного загострення, коли Росія, наприклад, піде в наступ на захід через Маріуполь, щоб прокласти коридор до Криму», – пише автор. За словами воєнних стратегів НАТО, російські війська можуть здійснити таку операцію за лічені дні, і «українські війська не зможуть їх зупинити».
Хоча НАТО розглядає створення сил швидкого реагування та наміри низки країн (насамперед США) розмістити важке озброєння, як-от танки та артилерію, в Європі як суто оборонний захід, Москва вбачає в цьому загрозу для себе, пише Маркус. Останнім часом настрої серед ключових вашингтонських політиків почали змінюватися на користь військової підтримки Україні.
«Якщо США чи інші члени НАТО вирішать надати зброю українській армії, напруга може посилитися ще більше», – пише кореспондент.
