Ефективна протидія подальшому вторгненню Росії в Україну та іншим регіональним конфліктам, а також збереження миру, за оцінками експертів, будуть головними викликами, з якими зіштовхнеться Організація Об`єднаних Націй у 2022-му.
Початок року вже традиційно для Постійного представництва України при ООН розпочинається з дебатів Генеральної асамблеї щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України. Генасамблея вже не перший рік у лютому, відзначаючи річницю початку «руської весни», заслуховує це питання.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця звертає увагу на те, що дебати будуть відбуватися в лютому місяці, коли Російська Федерація головуватиме в Раді безпеки. «Сама по собі ця ситуація досить фантасмагорична. Ви маєте поруч з Генеральною асамблею залу засідань Радбезу, в якій буде головувати країна-агресор», - зазначає він.
Російська федерація, як постійний член Ради безпеки ООН, у свою чергу, не перший рік напередодні підписання Мінських угод, скликає засідання Ради безпеки, присвячене виконанню домовленостей. Українські дипломати називають обговорення «дійством». Адже у Раді безпеки, коли мова йде про територіальну цілісність та суверенітет України, є здорова більшість. «У Радбезі немає жодної країни, яка би взяла слова та сказала: хочу підтримати посла РФ», - додає Кислиця.
Не менш знаковою подією для України в ООН стане і доповіді Генерального Секретаря про ситуацію з порушенням прав людини у Криму та Севастополі. Документи не лише фіксує порушення, а й можуть бути використаними у міжнародних судових процесах.
Якщо раніше доповідь лише публікували, то нова резолюція, яку Генасамблея прийняла у грудні минулого року, зобов`язала Генсекретаря доповідати по цьому питанню особисто. «Готує Генеральний секретар. Він і представляє їх країнам-членам ООН, які власне і замовили у нього ці доповіді. Вони лягають в основу пропозиції щодо змін текстів проектів документів резолюції», - пояснює український постпред.
Оскільки, за оцінками аналітиків та політиків, світ наразі переживає найбільше загострення безпекової ситуації з часів холодної війни, Кислиця не виключає, що вже найближчим часом Рада безпеки може стати тим майданчиком, на якому буде вирішуватися, як можна запобігти кровопролиттю. Посол України при ООН стверджує: у разі військового наступу Росії на Україну, Москва може бути позбавлена права вето у Раді безпеки.
Адже у разі консолідації Сполучених Штатів, Великобританії та Франції має постати питання щодо того, що голос країни-агресора не повинен враховуватися, коли мова йде про голосування рішень Ради Безпеки щодо війни, яку розв’язала Російська Федерація. «Зацікавлена сторона не повинна мати можливість накладати вето», - переконаний Кислиця.
Гелен Кларк, колишня прем`єр-міністрка Нової Зеландії, в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» заявила, що питання зловживання вето має бути вирішено.
Кларк, яка кілька років очолювала Програму розвитку ООН та у 2016 була однією з претенденток на посаду Генерального Секретаря ООН, вважає, що Радбез має підтримати пропозицію Франції про те, що постійні члени Ради Безпеки, які мать право вето, повинні погодитися на обмеження цього права, якщо є докази зловживань.
«Для вирішення цього питання не потрібні зміни у статуті, проте воно потребує діалогу. Бо наразі виглядає так, що одна велика держава, хоче надати захист Ради Безпеки країнам, які чинять звірства проти своїх громадян», - додає вона.
Більш того, впливова політикиня переконана, що ООН має нарешті розпочати діалог щодо переформатування Ради безпеки. «Бо ти не можеш пояснити молодій людині, чому п`ять постійних членів – це п’ять переможців Другої світової війни. Це питання потребує реформування», - каже Кларк.
Ці два аспекти – ключові для питання посилення ролі ООН у захисті та збереженні миру та безпеки у світі. Кларк переконана, що саме це стане найбільшим викликом для ООН у 2022-му. На її думку, Генеральний Секретар Антоніу Гутерреш має займати більш активну позицію у вирішенні питання миру та ініціювати засідання Ради Безпеки, одразу коли виникає необхідність. «У питаннях захисту миру та безпеки Генеральний секретар має бути чесним посередником. Дуже сподіваюся побачити це. Адже другий термін завжди розв`язує Генеральному секретарю руки для більш активних дій», - каже вона.
Серед інших викликів, які потребують нагального реагування з боку ООН, Кларк називає зупинення та протидію пандеміям. У 2021-му вона очолила групу щодо забезпечення підготовки до пандемії, яка напрацювала рекомендації для ООН. Робоча група очікує, що Генасамблея та Генсекретар скличуть спеціальну сесію для розгляду та затвердження цього плану. «Адже, якщо ми не налагодимо глобальну систему охорони здоров’я - її управління, фінансування та міжнародні закони - ми будемо стикатися з пандеміями знову та знову», - додає вона.
Окрім того, на думку Кларк, цього року ООН має вдатися і до більш активних дій щодо подолання економічних, соціальних та освітніх наслідків пандемії коронавірусу. Також ООН має сфокусувати свої зусилля на заходах щодо протидії зміни клімату.
