У п’ятницю найбільша атомна електростанція в Європі, Запорізька АЕС, після важких боїв на вулицях міста Енергодара була захоплена збройними силами Російської Федерації. За інформацією Державної інспекції ядерного регулювання України (ДІЯРУ), розміщеної на веб-сайті установи, будівлям ЗАЕС було нанесено кілька ушкоджень. А саме: у результаті обстрілів була пошкоджена будівля реакторного відділення енергоблоку № 1 ЗАЕС, два артилерійські снаряди потрапили в район розміщення майданчика Сухого сховища відпрацьованого ядерного палива, від пожежі постраждала будівля учбово-тренувального центру поруч із промисловим майданчиком ЗАЕС.
Чотири з шести енергоблоків Запорізької АЕС перебувають у стані охолодження ядерного палива, йдеться на сайті організації, змін радіаційного стану не зафіксовано, загиблих та поранених серед оперативного персоналу немає.
«Оперативний персонал контролює стан енергоблоків та забезпечує їх експлуатацію», - йдеться у прес-релізі.
У тої же час, попереджає ДІЯРУ, втрата можливості охолодження ядерного палива призведе до радіоактивного викиду у довкілля, що може перевищити за наслідками аварії на ЧАЕС та АЕС Фукусіма-Даїчі.
«Слід нагадати, що окрім шести енергоблоків на майданчику Запорізької АЕС знаходиться сховище відпрацьованого ядерного палива, пошкодження якого внаслідок обстрілів теж призведе до радіоактивного викиду», - підкреслює ДІЯРУ.
Як повідомляє "Интерфакс", представник Міноборони РФ Ігор Конашенков заявив, що радіоактивний фон в районі Запорізької АЕС у нормі. За його словами, персонал Запорізької АЕС продовжує працювати у штатному режимі, обслуговує об'єкти АЕС та відстежує радіоактивну обстановку. У тої же час ДІЯРУ повідомляє, що "ступінь пошкоджень конструкцій та систем цих ядерних установок та їх вплив на безпеку потребує додаткових оцінок", а персонал працює під "тиском озброєних військових РФ, що захопили ЗАЕС".
За словами дослідниці з питань ядерної енергетики "Центру Белфера" Гарвардського Університету Мар’яни Буджерин, безпека сучасних атомних станцій є набагато вищою, ніж була на Чорнобильській АЕС. Кожен реактор захищений залізобетонним укриттям, розрахованим на те, щоб втримати радіацію в середині у разі несправності на станції та встояти від зовнішнього удару. Але до умов війни, коли літають крилаті ракети та по АЕС б’є потужна артилерія, розробники все-таки не готувалися, говорить Буджерин.
«Наразі важко оцінити, як ці структури витримають в таких ситуаціях. Але навіть, якщо укриття є пошкодженим, для того, що були катастрофічні наслідки, ще повинен розплавитися і вибухнути ядерний реактор», - говорить вона.
Дослідниця пояснює, що ядерний реактор - це басейн, в який занурені паливні збірки, які постійно охолоджуються холодною водою, а для цього необхідно, щоб працювали насоси, які качають воду.
«Якщо станеться неполадка в мережі і реактор відключиться від електромережі, є запасні варіанти. Є дизельні генератори, які власне розраховані як аварійний варіант. Знову ж, в умовах повномасштабної війни цілком не виключено, що навіть ці запасні системи можуть бути пошкоджені. Тоді справді вода в реакторах википить, температура підніметься, ці радіоактивні речовини можуть активізуватися і є ризик викиду радіації. І якщо укриття пошкоджене, може відбутися викид великої кількості радіоактивних речовин у середовище», - пояснює дослідниця.
Ричард Вейтц, директор Центру Політично-військового аналізу "Інституту Гудзона" у Вашингтоні, також вказує на те, що безпека нових атомних електростанцій є набагато вищою, ніж була на ЧАЕС, але вона може бути недостатньою в умовах сучасної війни.
«Вони були посилені, щоб краще протистояти терористичним атакам. Була покращена внутрішня безпека, щоб легше ідентифікувати внутрішні загрози, наприклад, саботаж, але вони не призначені для того, щоб витримувати атаку бронебійних снарядів, ракет або будь-яких інших засобів сучасної війни».
Він вказує на небезпеку від потрапляння ракети в атомний реактор та в сховище відпрацьованого ядерного палива.
«Якщо, скажімо, російська ракета влучить у комплекс ядерного реактора, зруйнує захисну оболонку, це призведе до величезного витоку радіоактивних речовин. Наслідки будуть залежати від напрямку вітру. Якщо ракета вдарить в контейнер для зберігання відпрацьованого ядерного палива (деякі з них знаходяться під землею, але принаймні протягом перших кількох тижнів після використання ядерного палива його тримають біля реактора, щоб охолонути), то воно потече в сусідню ріку, яка буде забруднена протягом тривалого періоду часу», - каже він.
Відповідно, до останнього повідомлення ДІЯРУ, за даними метеорологів, вітер у наступні 9 годин (опубліковано в 21:00 за київським часом), буде рухатися на північний схід, у бік Росії.
Додаткове занепокоєння викликає стан персоналу ЗАЕС, говорить Вейтц, які можуть втекти, або мати проблеми зі здоров’ям, втративши можливість належним чином підтримувати роботу ЗАЕС.
З цією тезою погоджується Баграм Нассершаріф, директор "Програми Ядерної інженерії" Університету Род-Айленда.
«Реактори російського типу ВВЕР-1000 (водяний реактор під тиском) були введені в експлуатацію в кінці 1980-1990-х років. Кожен реактор виробляє приблизно 900 мегават електроенергії. Найбезпосереднішою загрозою є їх відключення, що призведе до втрати електроенергії для 5 мільйонів домогосподарств. Вони не повинні становити загрозу радіоактивного викиду, до тих пір, поки персонал там працює».
У п’ятницю, міністри закордонних справ країн Великої сімки закликали Росію припинити атаки, «особливо в безпосередній близькості від українських атомних електростанцій», наголосивши, що збройний напад і загроза цивільним ядерним об'єктам «є порушенням принципів міжнародного права». Раніше Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гросі оголосив ініціативу із досягнення угоди між Україною та Росією для забезпечення безпеки ядерних об’єктів в Україні, яка була підтримана Великою сімкою, йдеться у заяві.
У статті використано матеріали Интерфакс.
