Україні потрібно більше зброї, НАТО має зберігати єдність та докладати більше зусиль для стримування Росії, а питання, яким вони хочуть бачити мир з росіянами – залишити вирішувати українцям – такий рецепт для вирішення нинішньої глобальної кризи, пов’язаної з нападом Росії на Україну, пропонують чотири колишні генеральні секретарі Альянсу.
До розмови про те, як має діяти в нинішніх обставинах НАТО, Андерса Фога Расмуссена, лорда Джорджа Робертсона, Яапа де Хоопа Схеффера та Хав’єра Солану у середу, 15 червня запросила Ініціатива трансатлантичної безпеки Атлантичної ради.
«Українці мають волю до боротьби, ми маємо їм надати, чим воювати. Вони воюють за всіх нас, за свободу і демократію», – сказав колишній прем’єр-міністра Данії Андерс Фог Расмуссен, генеральний секретар НАТО з 2009 по 2014 роки.
«Партнери по НАТО мають робити набагато більше, щоб допомогти українцям, дати їм те, що вони найбільше потребують – зараз це є далекобійна артилерія, - додав він і наголосив, що НАТО має серйозно підійти до питання стримування Росії та «залишити на столі усі можливості».
Його підтримав попередник на посаді генсека НАТО Джордж Робертсон, який обіймав цю посаду з 1999 по 2004 роки. Він сказав, що поставки зброї потрібно пришвидшити, так само потрібно більше уваги приділити тому, щоб українці її якнайшвидше опанували, а також важливо дати зрозуміти президенту Путіну, що «НАТО – це не той альянс, який програє».
«Гадаю, росіянам потрібно знати, що П’ята стаття (Статуту НАТО, – ред.) – означає, що напад на одну з країн НАТО є нападом на всіх. І цей потужний синал має дійти до тієї малої групи людей, яка наразі оточує президента Путіна. Це треба сказати чітко, ясно, і щоб вони знали, що це насправді серйозно», – сказав Робертсон.
На його думку, не потрібно уточнювати, що саме Альянс може зробити у відповідь, бо невизначеність для противника – одна зі складових успішної стратегії стримування.
Яап де Хооп Схеффер, який очолював НАТО з 2004 по 2009 рік, наголосив на тому, що НАТО має говорити одним голосом та тісно співпрацювати з Європейським Союзом з політичних питань, зокрема з питння санкцій.
«Іноді наші лідери з країн НАТО і ЄС роблять такі заяви, що справляють враження для медіа, що вони не погоджуються між собою», – сказав Схеффер, колишній міністр закордонних справ Нідерландів, чия країна, за повідомленнями, є одним із скептиків у питанні надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС.
Схеффер також наголосив, що лише українці мають вирішувати, що вони вважатимуть перемогою у своїй війні проти Росії.
«У нас є президент суверенної та незалежної держави, яка називається Україна, його звати Володимир Зеленський, і він є лідером (для країн НАТО, – ред.), а тому потрібно уникати спекуляцій про те, що є прийнятним, чи неприйнятним серед наших лідерів. На самміті НАТО в Мадриді потрібно продемонструвати те, чого вдалося досягти пану Путіну, – безпреценденту форму солідарності», – вважає Яап де Хооп Схеффер.
Іспанський політик Хав’єр Солана, який був Генеральним секретарем НАТО грудня 1995 по жовтень 1999 року, додав, що «вперше в історії відбуваються поставки зброї в такому обсязі до країни, яка не є членом НАТО, але ми маємо це робити ще швидше».
При цьому він відзачив, що «дуже складно постачати зброю до країни, яка є у стані війни», і має «лише один вхідний пункт – кордон з Польщею». Також Солана наголосив, що Альянс не має боятися показати «поразку Путіна».
«Потрібно показати, що якщо Путін почав війну для того, щоб зупинити країну від вступи до НАТО, у даному випадку Україну, то зараз є дві країни, які вступлять до НАТО найбличим часом – це Швеція та Фінляндія. І їхній вступ зільшить спільний кордон НАТО і Росії на півтори тисячі кілометрів», – наголосив Солана.
Деякі з колишніх очільників НАТО висловили сподівання, що протягом тих двох тижнів, що залишаються до самміту НАТО, вдасться владнати суперечки з Туреччиною щодо її опозиції до вступу Швеції та Фінляндії.
Самміт НАТО в Мадриді відбудеться 29 і 30 червня. За словами генсека НАТО Єнса Столтенберга, до іспанської столиці мають прибути 30 голів держав-членів Альянсу, чотири запрошені країни Азійсько-Тихоокеанського регіону (Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея), представники чотирьох країн ЄС, що не входять до НАТО, а також глави Європейської ради та Європейської комісії. Загалом, у ньому візьмуть участь від 40 до 50 іноземних делегацій на рівні глав держав або урядів.
Запрошення отримав і президент України Володиир Зеленський, хоча питання про те, чи він приїде до Іспанії, чи звернеться до учасників самміту дистанційно, поки залишається відкритим.
