17 жовтня починає працювати місія Міжнародного валютного фонду, зокрема, над новою програмою для України.
В українському уряді сподіваються наступного року отримати від МВФ 15-20 мільярдів доларів і переконують Фонд, США та Європу рівними частинами взяти на себе фінансування потреб українського бюджету Україні у зовнішніх коштах. Про це сказав в коментарі "Голосу Америки" представник України у Світовому банку Роман Качур. Загалом МВФ та український уряд оцінюють потребу України у зовнішніх коштах у 3-4 мільярди доларів на місяць.
Про те, що чекає на українську економіку, про нову програму МВФ для України, а також про складний вибір Європи щодо допомоги Україні з огляду на енергетичну кризу, про роль українських переселенців в Європі розповів "Голосу Америки" директор Європейського департаменту МВФ Альфред Кеммер.
Українська економіка відроджується, вважає Кеммер. Якщо на початку війни 45% економіки України було під ударом, тепер ця цифра зменшилась до 10-15%. За словами Кеммера, відновлення дозволить Україні збирати більше податків, а внутрішні заощадження, не лише кошти зовнішніх донорів, стануть джерелом фінансування для держбюджету наступного року.
Після надзвичайного фінансування цього року, за яким МВФ виділив Україні 2,7 млрд дол, тепер, говорить Кеммер, МВФ працюватиме над новою програмою з Україною, в якій передбачались би реформи та нагляд МВФ за економічною політикою країни.
Першим кроком до програми стане робота місії з аналізу пропонованого урядом державного бюджету України. Половина бюджету, за словами міністра фінансів України Олександра Марченка, буде спрямована на воєнні потреби, а допомога донорів залишиться дуже важливим фактором.
Кеммер сподівається, що наступного року Україна матиме такі самі історично великі обсяги залучення зовнішніх коштів, хоча війна Росії створила проблеми і для країн-донорів. В Європі ціни на енергоресурси значно зросли, що призвело до зростання вартості життя, то ж уряди спрямовують значні кошти на підтримку власного населення. Попри це, переконаний Кеммер, міжнародна спільнота знайде кошти для допомоги України.
Інтерв’ю відредаговане для ясності та плинності.
Оксана Бедратенко: Бюджет України, над яким зараз працює уряд, як виглядає, також буде бюджетом воєнного часу. Міністр фінансів вже заявив про скорочення видатків, які не пов’язані з соціальними чи військовими. Що хоче МВФ бачити в цьому бюджеті?
Альфред Кеммер: Хочу по-перше вказати, що український уряд та НБУ провели фантастичну роботу, керуючи економікою у воєнний час. Тепер вони нормалізують стратегію і хочуть відновити економіку.
Цей бюджет дуже важливиий. Яким є його фокус? Відновлення критичної інфраструктури. Бюджет має подбати про потреби населення, включаючи кошти для переселенців. З іншого боку, це буде бюджет, де, як очікується, зростуть податкові надходження, бо відродиться економіка, і кошти також надходитимуть із внутрішніх позик, а не лише від зовнішніх донорів. Це важливий бюджет, наша місія почне обговорювати його з урядом України з понеділка.
О.Б.: За оцінками МВФ, Україна потребуватиме щомісяця 3-4 млрд доларів зовнішнього фінансування. Якою буде роль МВФ в цьому?
А.К.: З першого дня цієї війни ми тісно співпрацювали з Україною і надали підтримку обсягом 1,4 млрд. дол. надзвичайного фінансування Україні, а потім радили урядові та Нацбанку щодо того, як діяти в надзвичайних умовах, яку економічну політику провадити, щоб зберегти макроекономічну стабільність, уникнути гіперінфляції. Це добре спрацювало.
Зараз ми переходимо до нової фази – економіка відроджується. Тому у нас буде широка програма з наглядом правління директорів, яка матиме більш формалізовані макропараметри. Для чого це? Це дозволить краще координувати стратегію уряду та Нацбанку, надати фінансування, про яке ви кажете. Потрібно десь 3-4 мільярди доларів зовнішнього фінансування, це створить для донорів та уряду більш передбачувану систему.
О.Б.: Ви кажете про стабілізацію та відновлення української економіки, але українська економіка втратила третину через війну. Якими є рушії цього відновлення?
В березні 45% ВВП, що виробляє Україна, було під ударом війни. Зараз – це значно менше – між 10% та 15%. Отже більша частина економіки може вже повертатись і відновлювати виробництво
А.К.: Ми бачимо чітку зміну в тому, де може відбуватись економічна діяльність. В березні 45% ВВП, що виробляє Україна, було під ударом війни. Зараз це значно менше – між 10% і 15%. Отже, більша частина економіки може вже повертатись і відновлювати виробництво. Це надзвичайно важливий рушій. Ще важливо повернути людей на роботу. І, зрештою, український уряд хоче повернути біженців і знову долучити їх до економіки.
О.Б.: В українському уряді хотіли б бачити програму МВФ обсягом 15-20 млрд. доларів. Чи це співпадає з вашим баченням і чи висуватиме МВФ умови до України в рамках програми?
А.К.: Ми йдемо крок за кроком. Минулої п’ятниці ми надали надзвичайне фінансування - 1,3 млрд дол. Тепер ми йдемо до більш формалізованої дорадчої системи для уряду. Наступного місяця ми обговоримо те, як це працюватиме, якими мають бути цілі, які реформи потрібні, щоб зміцнити економіку і забезпечити її відновлення.
В 2022 році Україна провела історичне залучення коштів від міжнародних донорів – залучено 35 мільярдів доларів. Потрібно провести такий збір коштів і на 2023 рік, щоб закрити потреби бюджету
В 2022 році Україна провела історичне залучення коштів від міжнародних донорів – залучено 35 мільярдів доларів. Потрібно провести такий збір коштів і на 2023 рік, щоб закрити потреби бюджету. І, зрештою, коли умови дозволять, ми матимемо програму, фінансовану Фондом.
О.Б.: Ви на брифінгу сказали про проблеми Європи - високий ризик енергетичної кризи та інфляція. Чи має Європа можливість надавати підтримку Україні?
А.К.: Я вважаю, що міжнародна спільнота здатна надати фінансування Україні. Але окремо є питання того, що бюджетні можливості Європи зменшуються. Після пандемічних виплат Європа надає допомогу населенню з бюджету, щоб хоча б частково компенсувати зростання витрат на проживання, яке викликало вторгнення Росії до України. Очевидно, потрібно буде жорстка бюджетна дисципліна в Європі.
О.Б.: Чи ви очікуєте, що ЄС випустить спільні боргові зобов’язання, щоб запозичити кошти на допомогу Україні?
Вони [європейці] знайшли вихід цього року, щоб не позичати кошти для допомоги Україні поза існуючим бюджетом, і вони і тепер знайдуть фінансування для підтримки України. Я переконаний
А.К.: Ми обговорювали з Європейським Союзом пропозиції того, як покращити бюджетне управління. Одна з наших пропозицій – створити центральні бюджетні можливості. Їх можна використовувати для підтримки під час циклічного падіння економіки, а також на окремі теми, в яких спільний підхід має сенс, таких як подолання зміни клімату, енергобезпека. Але, як ви кажете, є інші можливості для використання цих централізованих бюджетних можливостей. Але це вирішувати ЄС та його членам. Вони знайшли вихід цього року, щоб не позичати кошти для допомоги Україні поза існуючим бюджетом, вони і тепер знайдуть фінансування для підтримки України. Я переконаний.
О.Б.: Багато переселенців з України перебувають в Європі. ЄС витрачає на них бюджетні кошти, що може бути витратним. Однак українці і долучаються до робочої сили. Яку роль, на Вашу думку, відіграватимуть українські переселенці в наступному році?
А.К.: Європа надзвичайно привітно прийняла українських біженців і витратила значні бюджетні кошти на них, в деяких країнах ці витрати перевищили один відсоток ВВП. Однак Європа справді намагається інтегрувати біженців до ринку праці. Гадаю, це корисно і для Європи. Додаткові працівники збільшать виробництво у цих економіках.
Дивіться також: "Фінансовий Рамштайн". Як у Вашингтоні координують економічну допомогу Україні – новини з МВФ та Світового Банку