Оскільки Росія припиняє постачання природного газу до Європи, Європейський Союз намагається знайти альтернативні джерела. ЄС розраховує на таких постачальників газу, як Азербайджан, щоб допомогти заповнити цю прогалину, але Туреччина прагне відіграти ключову роль в тому, щоб допомогти Європі зберегти світло та опалення взимку.
Перед Європейським Союзом стоїть масштабне завдання замінити російський газ. У 2021 році Москва забезпечила близько половини поставок газу на континент.
Багатий на енергоресурси Азербайджан є однією з країн, яка може допомогти компенсувати дефіцит, як заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час свого липневого візиту до столиці Азербайджану Баку.
«Тому Європейський Союз вирішив диверсифікуватися від Росії та повернутися до більш надійних партнерів, що заслуговують на довіру. І я рада зарахувати до них Азербайджан. Ви справді є ключовим енергетичним партнером для нас, і ви завжди були таким надійний", - сказала вона.
Баку вже збільшив поставки до Європи приблизно на третину. Газ постачається через трубопровід Tanap, який перетинає Туреччину до Греції, з’єднуючись із європейською трубопровідною мережею.
Як зазначає аналітик Ільхан Узгел з новинного порталу Kisa Dalga, цей факт робить Туреччину важливим гравцем в енергетичному майбутньому Європи.
«Усі трубопроводи проходять через Туреччину, і вони підключаються до європейського трубопроводу, у цьому сенсі це транзитна країна. Вони cкладають плани, як Туреччині стати енергетичним центром. Багато років ми чуємо цю риторику, але вона не втілюється», – сказав Узгель.
Енергетичний хаб — це розподільний центр зі сховищами та можливістю стати енергетичною біржею, перепродуючи газ різним покупцям.
Значення Туреччини як транзитної країни зростатиме. Величезні газові запаси Туркменістану також є потенційно значним джерелом газу для Європи. Цей газ можна транспортувати на захід через Азербайджан і турецький трубопровід Tanap.
Експерт з питань енергетики та колишній посол Туреччини в Катарі Мітхат Ренде сказав, що Туреччина розглядає проекти щодо розширення своїх трубопроводів.
Одним із проектів може бути збільшення пропускної спроможності Tanap, південного газового коридору, і це можна реалізувати менш ніж за два роки. Другим проектом може бути доставка газу з північного Іраку, і туди потрібно побудувати близько 200 кілометрів трубопроводу, тому це невелика проблема, але потрібна підтримка федерального уряду Іраку», - сказав Мітхат.
Європа вже перебудовує свою газопровідну інфраструктуру відповідно до змін у постачанні. Беручи участь у церемонії відкриття трубопроводу між Грецією та Болгарією, фон дер Ляєн підкреслила важливість таких проектів.
«Цей трубопровід кардинально змінює правила гри. Він кардинально змінює правила гри для Болгарії та енергетичної безпеки Європи. І це означає свободу. Це означає свободу від залежності від російського газу», — сказала вона.
Грецько-болгарський трубопровід постачає азербайджанський газ через Туреччину.
Поки Європа відмовляється від залежності від російського газу, вона все більше, принаймні в середньостроковій перспективі, ставатиме залежною від Туреччини як країни-транзитера своєї енергії. Деякі оглядачі попереджають, що це може створити проблеми, враховуючи напружені відносини ЄС з Анкарою.
