Керівники 27 держав Європейського Союзу зібралися 15 грудня у Брюсселі на зустріч, яка має бути завершальним самітом ЄС 2022 року, і на якій їм належить дійти згоди зокрема у питаннях €18-мільярдного ($19 млрд.) пакету макрофінансової допомоги Україні та чергового - дев’ятого набору європейських санкцій щодо Росії.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель заявив, що узгодження головних питань, які стосуються України можливе сьогодні, але зауважив, що це вимагатиме активних зусиль.
Напередодні саміту стало відомо, що Польща не була готова підписати набір рішень, в яких йдеться про допомогу Україні, але також такі питання як компроміс щодо виділення європейських фондів для Угорщини і запровадження мінімального рівня корпоративного податку.
Польський прем’єр-міністр Тадеуш Моравецький заявив зранку у четвер, що «поєднання допомоги Україні з такими віддаленими темами, які не мають нічого спільного з допомогою, як корпоративний податок, це не потрібно, це помилка і це спроба шантажу».
Мінімальний корпоративний податок на рівні 15% узгодили 140 країн Організації економічної співпраці та розвитку 2021 року, щоб великі транснаціональні компанії не зловживали різницею в рівнях податків у різних країнах.
Aгентство Reuters цитує неназваних дипломатів ЄС про те, що «Варшава можливо тримає весь пакет як заручника, щоб домогтися чіткої обіцянки блоку 27 країн, що Польща отримає багатомільярдні фонди ЄС, які зараз заблоковані через суперечку з Брюсселем щодо дотримання принципів верховенства закону».
Узгодження нового набору санкцій ЄС щодо Росії за її агресію проти України також виявилося непростим через позицію низки країн серед яких називають Угорщину та кілька інших країн.
Країнам належить дійти згоди зокрема у питаннях санкцій на російські мінеральні добрива для сільського господарства.
Експорт добрив є важливим джерелом валютних надходжень для Росії, а також Білорусі, яка теж опинилася під санкціями ООН.
Після різкого зростання світових цін на продовольство деякі країни виступають за те, щоб сільськогосподарські матеріали не підпадали під санкції, або щоб санкції передбачали певні винятки й особливі пом’якшуючі механізми.
З Брюсселя передають, що країни Балтії та Польщі зокрема виступають проти послаблення санкцій, бо вважають, що Росія буде використовувати лазівки і увесь санкційний режим втратить дієвість.
Дивіться також:
Форум