Російські сили зараз активно критикують одне одного, бо не досягли своїх цілей у війні в Україні. Так взаємні звинувачення між ПВК “Вагнер” та кадровими російськими військовими у коментарі “Голосу Америки” пояснив спеціальний представник Центру глобальної взаємодії Державного департаменту Джеймс Рубін.
"Що я можу сказати про пана Пригожина, так це те, що він іноді говорить правду, іноді він перебільшує. Я думаю, що це відображає труднощі, з якими Росія зіткнулася у досягненні своїх цілей. Росія не досягла своїх цілей в Україні. З кожним днем це стає все більш очевидним, і всі вони критикують одне одного за те, що не досягли своєї мети", - сказав Рубін.
Президент центру військової аналітики "Фундація Джеймстаун" Ґлен Говард ситуацію всередині Росії оцінює обережно, проте каже, що останні відеозвернення керівника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина можуть свідчити про "цікаві" внутрішні процеси в Росії. " Заяви Пригожина дуже цікаві, шокуючі. Це нове повідомлення про захоплення російського полковника, який намагався вбити вагнерівців, це цікаво. Я не знаю, що це означає у всій схемі російської військової стратегії та всередині країни... Але я думаю, що це інтермедія у такій-собі комедії. Це трохи театр. Дивитися "Перший канал", слухати, що говорять на телебаченні, дуже цікаво. Бо всі звинувачують одне одного. Я не сказав би, що це на межі громадянської війни в Росії, але це дуже цікаво. Тож продовжуємо спостерігати", - сказав Говард.
Відео групи "Вагнер" із нібито захопленим російським підполковником - це лише один із внутрішніх суперечок за останній час. 2 червня Пригожин звинуватив кадрових російських військових, що ті нібито за наказом міністерства оборони РФ замінували шляхи відступу його бойовиків із Бахмута. Експерт Центрy аналізу європейської політики у Вашингтоні Бен Дубоу вважає, що заяви Пригожина та інші суперечки між лідерами російських сил ще більше розхитують їхні спроможності на фронті. "Не можна сказати, що це дійшло до відкритої війни, але ми бачимо багато відкритої критики того, як проводиться війна... І, звісно, є Пригожин, який дуже публічно кинув виклик Герасимову, Шойгу та іншим військовим лідерам міноборони у такий спосіб, який раніше неможливо було уявити. Це може бути характерним для Пригожина та його своєрідною схильністю до уваги. Але ви потенційно можете побачити інших, лідерів, які прагнуть уваги, створюють багато хаосу та багато проблем для координації зусиль російських військових", - заявив Дубоу.
В Інституті вивчення війни кажуть, що наразі "вагнерівці" переважно відійшли в тил і не беруть участі в активних бойових діях в Україні, проте погоджуються з тим, що критика з їхнього боку позначається на координації російських військових. "Ми бачимо, що українці здатні досягати значних успіхів навколо Бахмута на північному та південному флангах. І це значною мірою тому, що між російськими військами бракує координації. "Вагнер" діяв у власних інтересах, інтерес "Вагнера" полягав у тому, щоб захопити місто та довести Путіну, що вони змогли, а після цього для них це не мало значення", - розповіла аналітикиня з вивчення Росії Інституту вивчення війни Катерина Степаненко. За її словами, така відсутність координації та співпраці також впливає на моральний стан російської армії. "Уявіть, ви знаєте, що у вас Пригожин постійно знущається над 72-ою бригадою. Якщо ти в 72-й бригаді, ти навряд чи будеш співпрацювати з "вагнерівцями" і навряд чи бажатимеш їм добра. І враховуючи попередні заяви Пригожина про інші регулярні формування, можете зробити висновок, що згуртованість між підрозділами на місці не настільки тісна, щоб вони могли консолідувати конкретну оборонну позицію", - каже Степаненко.
Також в Інституті вивчення війни прогнозують, що Пригожин не полишить спроб повернути собі важелі впливу, тому не дарма нещодавно заявив про готовність "вагнерівців" захищати Бєлгородську область, якщо "справи там погіршаться." "Найімовірніше, він намагається знайти для себе нову нішу, щоб його всі пам'ятали. Російський інформаційний простір робив ставку на Пригожина, як і Кремль робив ставку на Пригожина, у битві за Бахмут. І тепер йому потрібно визначити для себе нову ділянку, де він зможе зберегти свою доцільність. Його сили виснажені на даний момент, однак, я думаю, це можливо, якщо він зможе відновитися. Але, можливо, він також намагається встановити певні умови для діяльності в прикордонних районах Росії", - каже Степаненко.
Надіслати свої війська до Бєлгорода вже запропонував і глава Чечні Рамзан Кадиров, який активно критикує "вагнерівців". Тож в Інституті вивчення війни кажуть, що власні цілі у війні переслідують чимало російських лідерів, і завдання Кремля щодо захоплення України для них відійшло на другий план.
5 червня, прес-служба керівника ПВК “Вагнер” опублікувала відео з чоловіком, який називає себе підполковником Романом Веневітіним та колишнім командиром 72 мотострілецької бригади збройних сил Росії, у якому він зізнається, що в стані алкогольного сп'яніння наказав обстріляти автомобіль із найманцями групи “Вагнер”. На відео він визнав себе винним та пояснив це рішення “особистою неприязню” до "вагнерівців". Сутичка, за даними прес-служба Євгена Пригожина, відбулася ще 17 травня. У рапорті компанії йдеться, що "вагнерівці" вступили в бій із військовослужбовцями міноборони Росії після того, як ті обстріляли їх поблизу села Семигір'я Бахмутського району. Тоді, за даними "вагнерівців", і було затримано командира 72-ї мотострілецької бригади.
8 червня Роман Веневітін опублікував у своєму телеграм-каналі нове відеозвернення, в якому попередні заяви назвав результатом тиску. Він звинуватив ПВК "Вагнер" у дискредитації російської армії та викраденні військової техніки, а також самих російських військових. Крім того, він заявив про тортури в полоні у "вагнерівців". "Мене взяли в полон, тримали в підвалі, знущалися. Мене побили, не давали спати, тричі за ніч мене просто витягували з підвалу та намагалися розстріляти", - сказав він у відео.
Дивіться також:
Форум