Цього тижня збройні сили Азербайджану провели блискавичну військову операцію на території невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. Масовані атаки дронів, авіації та артилерії дозволили протягом доби захопити кілька десятків опорних пунктів та висот.
Представники НКР через день після початку операції попросили про перемир’я і мирні переговори. Мова фактично йде про капітуляцію сил НКР, бо єдине, чого вимагають перед повним складенням зброї представники невизнаної республіки, це – гарантій безпеки цивільному населенню, більшість з якого етнічні вірмени.
Після другої карабаської війни вперше за сто років в регіон прийшла ТуреччинаРаміз Юнус
Конфлікт за Нагірний Карабах триває понад 30 років. Сепаратистський регіон підтримує сусідня Вірменія. А гарантом безпеки весь цей час виступала Росія, яка досі має там миротворчий контингент. Та цього разу росіяни не перешкоджали агресії. Щобільше, покладають вину на владу у Вірменії, яка, за словами російських чиновників, «відмовилась від частини своєї території» та стала «загравати з НАТО».
Колишні азербайджанські та вірменські чиновники, а також політологи-міжнародники, з якими поспілкувався Голос Америки вважають, що Росія втрачає вплив у регіоні. І услід за Нагірним Карабахом посиплеться її підтримка і інших бунтівних регіонів - Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії.
«Після другої карабаської війни вперше за сто років в регіон прийшла Туреччина. Як ви самі розумієте, історичні відносини Туреччини і Росії не найкращі. Вони на ножах, між ними було 12-13 війн. Росія не пускала Туреччину в регіон до цього часу, але сьогодні вона нарощує свою перевагу» - розповідає Голосу Америки Раміз Юнус, екскерівник апарату уряду Азербайджану.
В результаті другої карабаської війни (27 вересня 2020 — 10 листопада 2020) азербайджанська армія оснащена і реформована за підтримки Туреччини відвоювала у вірмен більшу частину території навколо НКР.
На решті території за міжнародними домовленостями розмістились російські миротворці. Але вони не завадили Азербайджану взяти цього року Нагірний Карабах в кільце і зрештою розпочати нове вторгнення цього тижня. На думку Юнуса, на руку азербайджанцями зіграла війна в Україні.
Будь-яка колишня радянська країна, яка стає на демократичний шлях карається, і ця кара зазвичай територіальнаАрсен Харатьян
«І ось Росія залізла в авантюру, бо розраховувала на бліцкриг на українському фронті. Цього їм не вдалось і звичайно, вони стали послаблювати хватку усюди на пострадянському просторі, включно із південним Кавказом. Усі сьогодні дивляться з надією на те, що відбуватиметься з Росією – встоїть вона на ногах чи ні? І саме у зв'язку з цим активізувався Азербайджан, почав закручувати гайки» - розповідає екскерівник апарату уряду Азербайджану.
Він також додає, що чим більше Росія буде слабнути на українському фронті, тим більше буде послаблюватись її хватка на всьому пострадянському просторі. І невдовзі «піде в історію не лише тема Карабаху. Буде закрита тема Абхазії, Південної Осетії та Придністров’я”.
Утім класти хрест на російській присутності на Південному Кавказі поки зарано, вважає колишній радник прем’єр-міністра Вірменії Арсен Харатьян. У Вірменії чимало проросійських політичних сил, яких Москва не проти привести до влади. І антиурядові протести, які сьогодні тривають у Єревані тільки їй на руку. Демонстранти вимагають відставки прем’єра Нікола Пашиняна, який на їхню думку, кинув напризволяще земляків у Нагірному Карабасі.
«Політична влада у Вірменії демократична, а це незручно для Путіна. Це вже як за підручником – будь-яка колишня радянська країна, яка стає на демократичний шлях, карається, і ця кара зазвичай територіальна. Ми це бачимо у Грузії, ми це бачимо в Україні. Тепер Вірменія долучилась до клубу», – пояснює Арсен Харатьян.
Прем’єр Пашинян зараз між молотом і ковадлом
Росія все ще має вплив на Вірменію завдяки своїй військовій базі у місті Ґюмрі. А також сподівається стати посередником разом із Туреччиною у переговорах між Вірменією Азербайджаном щодо створення транспортного коридору, який би з’єднав Нахічеванську автономію із рештою Азербайджану.
«Турецький прем’єр Ердоган виступаючи на Генасамблеї ООН, анонсував створення коридору між азербайджанським ексклавом Нахічевань та основною частиною Азербайджану. Схоже, що Росія хоче тут стати ключовим посередником і контролювати цей коридор на території Вірменії» - заявив Харатьян
США зацікавлені у нормалізації відносин між Вірменією та її сусідами. Це єдиний спосіб долучити Вірменію до західної спільнотиДавід Салво
Тим часом уряд Нікола Пашиняна рухається на зближення із Заходом. Вірменія зрозуміла, що відносини з Росією безперспективні, пояснює в інтерв'ю Голосу Америки старший науковий співробітник Фонду Маршала Девід Салво.
«Прем’єр Пашинян зараз між молотом і ковадлом. Він у важкому становищі, коли він не може покластись на єдиного союзника – Росію в той час, коли він оточений ворожими країнами, і ще й всередині країни має спротив. Але він зробив довготермінову ставку на зближення із Заходом», – розповідає Давід Салво.
Вірменія пішла на часткову військову співпрацю із США. Цього тижня завершились спільні військові навчання. Салво вважає, що співпраця між країнами значно посилиться, якщо Вірменії вдасться позбутися російських військових на своїй території.
«США зацікавлені у нормалізації відносин між Вірменією та її сусідами. Це єдиний спосіб долучити Вірменію до західної спільноти. Це єдина опція для Вірменії та в США робитимуть на це ставку» - додає Салво.
Форум