Інформаційний простір схожий на територіальний. Коли Росія та Китай втручаються, це слід розглядати як вторгнення - посадовець Держдепу

У Держдепі заявили, що авторитарні уряди Китаю і Росії вже багато років ведуть запеклу неоголошену інформаційну війну проти країн Заходу, використовуючи асиметричні підходи, зокрема, блокуючи доступ до свого інформаційного простору, й вдаючись до маніпуляцій, а часом і відвертої брехні та інших технік нечесної інформаційної конкуренції задля досягнення своїх геополітичних цілей.

Про це під час онлайн-брифінгу для преси 5 жовтня сказав Джеймс Рубін, спеціальний посланець і координатор Глобального центру залучення Державного департаменту США.

“Я думаю, що ми перебуваємо в [стані] неоголошеної інформаційної війни, в якій КНР і Росія намагаються підірвати Сполучені Штати та наших друзів і союзників по всьому світу протягом десятиліття чи більше. І в перші дні ми дійсно не сприймали це так серйозно, як я вважав, що повинні були”, - зазначив Рубін.

В той час як кожна країна має право проводити й популяризувати назовні свою власну політику, це має відбуватись на основі наративів, заснованих на фактах, а не маніпуляцій, якими послуговуються Китай і Росія для викривлення глобального інформаційного поля.

Необхідно пам’ятати про цю засадничу асиметрію між підходами, особливо, коли є спроби встановити фальшиву еквівалентність між тим, що роблять Сполучені Штати, й тим, до чого вдаються ці авторитарні режими. Західним країнам знадобилося немало часу, щоб усвідомити це, зазначив він.

Зокрема, пояснює Рубін, коли Сполучені Штати намагаються здійснювати вплив у міжнародному інформаційному полі, вони підтримують створення вільного інформаційного простору, вкладають ресурси для навчання журналістів і створення інформаційного середовища, в якому ці журналісти можуть притягувати уряд до відповідальності. Це спроба побудувати інформаційний простір, в якому вітаються різні думки.

“Це зовсім інше, ніж спроба домінувати в просторі, придушуючи наративи, які їм [Китаю та Росії] не подобаються, і нагнітаючи, фальшиво, наративи, яким вони віддають перевагу. Отже, це основна різниця, - додав Рубін. - Дивімось правді в очі. Це не така загроза, як тероризм. […] Це відбувається повільно, з повільним наростанням панування, […] й люди навіть не розуміють, що ними маніпулюють. І тому це так небезпечно.”

Коментуючи інформаційне протистояння в умовах війни Росії проти України, Рубін зауважив: “Росія хоче, аби всі повірили, що Америка винна в тому, що Росія вдерлася в Україну, що якимось чином це було частиною американського плану, що наша політика щодо розширення НАТО спричинила це. Річ у тому, що одного ранку без будь-якої причини відбулося неспровоковане вторгнення”.

За словами посадовця, попри намагання КНР якось представити себе нейтральною стороною у війні, факти доводять протилежне – Китай не лише підтримує Росію економічно та дипломатично, але й, зокрема, в інформаційному просторі Росія і Китай повністю узгоджують свої позиції.

Китай повторює аргументи Росії, створюючи своєрідну ехокамеру. Він звинувачує США у розв’язанні війни в України й стверджує, що Америка та її військово-промисловий комплекс заробляє на ній. У деяких випадках Китай повторює твердження російської пропаганди про війну, після чого росіяни використають китайське повторення для створення ефекту ехокамери, нібито це загальновизнана точка зору, пояснює Рубін.

“Тож Росія та Китай однозначно […] чомусь звинувачують Сполучені Штати в тому, що вони допомагають українцям захищатися. Перше право кожної країни в міжнародній системі – мати можливість захищати себе. Допомогти їм захистити себе не означає продовжити війну; це допомагає українцям захищати своїх близьких і свою країну”, - додає Рубін. Однак, у випадку посягання на суверенітет України, Китай, для якого концепція суверенітету завжди була ключовою, не вважає це важливим.

Водночас Китай і Росія ретельно захищають свій внутрішній інформаційний простір від зовнішнього впливу чи втручання. “Пам’ятайте, що існує суцільна китайська стіна, яка блокує надходження інформації з решти світу до Китаю, і після [початку] війни в Україні, кремлівська стіна фактично зростає, хоч вона ще не така висока як китайська стіна, однак наближається до неї”, - каже Рубін.

Що ж мають робити країни Заходу, щоби успішно протистояти таким асиметричним інформаційним викликам з боку авторитарних режимів?

“Ми повинні знайти способи спілкуватися один з одним і допомагати один одному, щоб запобігти втручанню Росії, Китаю та інших в інформаційний простір країни. Я вважаю, що інформаційна цілісність, цілісність інформаційного простору багато в чому схожа на територіальну цілісність. Коли Росія та Китай [...] втручаються та відіграють певну роль за лаштунками, це слід розглядати так само як вторгнення у фізичний світ. І чим більше країни в усьому світі це розумітимуть, тим більше вони захочуть співпрацювати з нами, щоб захищати себе”, - підсумовує Рубін.

На його думку, треба прагнути до того, щоб у світі було не менше, а більше вільних засобів масової інформації, які могли б доносити різні точки зору. В такому світі наративи авторитарних урядів конкурували б за увагу на основі своїх чеснот, а не через домінування в інформаційному просторі.

“Я вірю, що люди завдяки належній освіті та медіаграмотності можуть відрізнити те, що говорять росіяни, від того, що є фактом. Коли це стверджується як факт без прозорості, без вказання походження, ми маємо справжню проблему”, - додає Рубін.