Росія активізувала спроби поширення пропаганди у країнах Латинської Америки: в місцевих ЗМІ та соціальних мережах розповсюджують інформацію про "нацистів" в Україні, небезпеку НАТО і Вашингтона, а також про Кремль як надійного союзника для регіону.
Як заявили на початку листопада в Державному департаменті США, мета чергової російської інформаційної кампанії в Латинській Америці – підірвати підтримку України та пропагувати антинатівські й антиамериканські ідеї.
Підґрунтя для нових хвиль російської пропаганди в регіоні добре підготовлене Москвою ще з часів холодної війни, пригадали Голосу Америки експерти, політики та дипломати, які працюють на місцях.
Вони розповіли, які інструменти і наскільки ефективно Кремль використовує зараз, і що Київ може зробити для того, аби змінити ситуацію.
Ведучий політичної програми на одному з чилійських YouTube-каналів Хав'єр Врокс часто долучається до акцій на підтримку Києва у своїй країні. Він, як політичний оглядач, постійно моніторить соцмережі й каже, що в Чилі активно працює російська пропаганда, яка стала особливо помітною останнім часом.
У соцмережах так звані лідери думок активно розповідають про "українців-нацистів" і спекулюють на минулому президента України Володимира Зеленського як актора.
"Вони копіюють і вставляють одні й ті ж повідомлення в
Вони копіюють і вставляють одні й ті ж повідомлення в соцмережах, про те, що Зеленський - актор, він несерйозний
соцмережах, про те, що Зеленський - актор, він несерйозний, вони копіюють відео з Зеленським із його фільмів у минулому... що він актор, що він говорить неправду. І намагаються зробити так, щоб дописи чи відео в соціальних мережах підтверджували те, що президент — несерйозний хлопець..."
За словами Врокса, такими повідомленнями серед чилійців формують думку, що українці, "вдаючи жертв", самі становлять загрозу для Росії.
Відповідно НАТО, США і партнерів позиціонують ворогами Чилі, а Кремль - союзником Латинської Америки:
"Я вважаю, що вони добре роблять свою роботу, залучають лідерів думок із Twitter, тепер - соцмережі X, для поширень відеоповідомлень та дописів для формування думки, що якщо ваш друг – США, то ви – ворог для Чилі."
При цьому Чилі - одна з небагатьох країн латиноамериканського регіону, президент якої, Ґабрієль Боріч, публічно засудив Путіна за вторгнення в Україну. А також зустрічався із президентом України Володимиром Зеленським у вересні 2023 року на полях 78-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, на якій обговорювали можливість організації саміту Україна-Латинська Америка, як зазначили в Офісі президента України, "для подальшого зближення з регіоном".
Втім, за словами Хав'єра Врокса, російська пропаганда впливає на ставлення до війни Росії проти України пересічних чилійців:
Чилійці не підтримують Україну по-справжньому, вони думають, що українці намагаються маніпулювати
"Чилійці не підтримують Україну по-справжньому, вони думають, що українці намагаються маніпулювати ЗМІ, аби виглядати жертвами. Але президент Чилі Ґабрієль Боріч підтримує уряд Зеленського. Тож склалася дивна ситуація".
"Російський уряд наразі підтримує триваючу, добре фінансовану кампанію дезінформації по всій Латинській Америці", - йдеться у повідомленні Державного департаменту США від 7 листопада, зазначивши, що мета кампанії – підірвати підтримку України та пропагувати антинатівські й антиамериканські ідеї.
В одній із латиноамериканських країн, як зазначили в Держдепі, найімовірніше саме в Чилі, Москва збирає групу журналістів і лідерів громадської думки з різних країн регіону, аби вони отримували контент із Росії та адаптували його до латиноамериканського ринку.
Як йдеться у заяві, суть такого процесу "відмивання інформації" в тому, аби створений у Росії контент "локалізувати" фахівцями в Латинській Америці і публікувати в місцевих ЗМІ вже в "органічному вигляді".
Посилення пропагандистського впливу Росії в латиноамериканському регіоні підтверджують у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні (CSIS), наголошуючи при цьому, що підґрунтя для нових хвиль російської пропаганди в регіоні давно і добре підготовлене Москвою.
"Пропагандистська діяльність Росії в регіоні не нова. Вона, безумовно, посилюється. Але це не нове. В регіоні є довга спадщина пропаганди з часів холодної війни, і стратегічної глобальної конкуренції Росії зі США, з підтримкою США антикомуністичних режимів та підтримкою росіян революційних рухів у регіоні, включно з військовою підтримкою у випадку Куби, Нікарагуа та інших місць, Центральної Америки загалом, 1970-х і 1980-х роках," – розповів аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень Крістофер Ернандес-Рой.
Аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень зазначив, що нова хвиля дезінформації в регіоні розпочалася з анексією Криму у 2014 році:
"Cаме тоді помітне зростання впливу Росії, або ж її спроб вплинути на наративи в Західній півкулі: у 2014-му, 2015-му, 2016-му. У 2016-му році, наприклад, канал Russia Today запрацював у Чилі та Мексиці, і, здається, також в Аргентині. Тож це початок злагоджених зусиль показати Росію в іншому світлі, навіть, коли вона посилає "зелених чоловічків" для захоплення Криму."
У дослідженні американського Інституту миру (The United States Institute of Peace) мовиться, що, крім соціальних медіа, ключовими гравцями інформаційної кампанії в Латинській Америці є гілки російських державних ЗМІ, зокрема іспаномовні версії телеканалів Russia Today.
Спалах їхньої активності помітний навіть кількісно: пошук за допомогою інструменту збору даних Meltwater показав, що у 2014 - 2015 роках Actualidad RT (іспаномовна версія Russia Today) і Sputnik Mundo видали 1352 матеріали про Україну, зокрема про ситуацію в Криму. А в період із 2021 по 2022 рік - 14 744 матеріали про Україну.
Представник весесуельської опозиції, член парламенту Венесуели у 2019–2020 роках Армандо Даніель Армас, який зараз мешкає в Європі, підтвердив Голосу Америки, що Росія витрачає багато коштів на якісний в телевізійному плані контент у регіоні, залучаючи відомих телеведучих та журналістів із досвідом, зокрема, для роботи на телеканалі Actualidad RT, які пропонують латиноамериканськійаудиторії пропагандистський контент у дорогій і яскравій обгортці.
"Ми знаємо, що вони мають офіси в Гавані, Буенос-Айресі, в Каракасі. Ми знаємо, що у них понад 200 іспаномовних так-званих журналістів, які працюють у Москві... Це чиста
Це чиста пропаганда. Але зміст добре продуманий
пропаганда. Але зміст настільки добре продуманий, гарно підібраний...Вони виділяють ресурси, щоб знайти професійних людей і хороший контент", - розповів Армас.
Політик додав, що російські ЗМІ є популярними в його країні, втім чимало людей все ж не довіряють цим телеканалам, знаючи, що їх курує Кремль.
"Якось я читав дані, що Russia Today має більше переглядів і залучення аудиторії... ніж BBC і CNN в Латинській Америці. Тому він досить популярний... Багато представників венесуельської опозиції та мейнстрімових ЗМІ їм не довіряють. Йдеться більше про людей, пов’язаних із режимом (президента Венесуели Ніколаса Мадуро, який визнаний нелегітимним Національною асамблеєю Венесуели та більшістю держав включно з Україною, - Ред.)," - каже Армас.
Про значний вплив у регіоні іспаномовних гілок державних російських ЗМІ, таких як Actualidad RT і Sputnik Mundo, розповів і Крістофер Ернандес-Рой:
"Кілька місяців тому я натрапив на дані, які свідчать, що разом вони мали приблизно 32 млн постійних слухачів або постійних глядачів у Латинській Америці, що немало для регіону, який має близько 600 млн жителів. Отже, 30 млн, я б сказав, є досить значним показником. І це лише відкриті шляхи, тоді як
Росія має набагато складніший апарат, ніж просто її власні відкриті медіа".
Москва використовує соціальні мережі, лояльних журналістів та впливових осіб, а також боти в соціальних мережах для просування своїх меседжів
За словами Роя, Москва використовує соціальні мережі, лояльних журналістів та впливових осіб, а також ботів в соціальних мережах для просування своїх меседжів, які "потім підхоплюються іншими лояльними інструментами, іншими лояльними в регіоні людьми та організаціями, що дає цій російській пропаганді додатковий відтінок легітимності, оскільки вона не розглядається такою, що поширилася безпосередньо з Росії".
Опитування компанії Synoрsis, на які посилається Інститут миру, свідчать, що наприкінці лютого 2022 року 65% аргентинців засудили російське вторгнення в Україну, але чверть оцінили позицію Москви як хорошу. Інше опитування засвідчило, що 15% мексиканців виступають за Україну, але 70% дотримуються нейтралітету. І саме така позиція - "ми за мир" - вигідна Росії, вважає Крістофер Ернандес-Рой.
"Я думаю, що в Латинській Америці дуже мало людей, які б вважали вторгнення Росії справедливим. Їхня мета полягає радше в тому, щоб переконати людей, що не лише Росія винна, що є провина з обох сторін, що це насправді війна, спричинена переважно НАТО та США. І по суті вони намагаються зробити
Вони намагаються зробити регіон нейтральним
регіон нейтральним. Ми не говоримо про Кубу, Нікарагуа та Венесуелу, які, звичайно, повністю на боці Росії. Ми говоримо про решту регіону і намагання зберегти його політично нейтральним", – каже Ернандес-Рой.
Посли України в Латинській Америці розповіли Голосу Америки, що крім медіа-пропаганди в регіоні працює ціла дипломатична армія росіян ще з радянських часів. Україна ж, до прикладу, лише нещодавно після 17-річної перерви акредитувала посла в Колумбії і майже за такий же час в Еквадорі.
"Російські посли, російські посольства тут є частиною машини пропаганди Російської Федерації. З давніх-давен вони здійснюють свою роботу. І, для розуміння, це не посольства із чотирьох-п'яти осіб. Це посольства, які мають по 60, 70, 80 осіб. Уявіть собі, що можна робити такою зграєю людей. Згідно з нашими даними, частина з них працює на службу зовнішньої розвідки. У нас шість посольств на тридцять три країни. Тобто, самі розумієте... у деяких посольствах - троє-п'ятеро осіб. Це некомплект, треба доукомплектувати. Треба навчати нові кадри", - розповів посол України в Перу, Колумбії та Еквадорі Юрій Полюхович.
Крім того, до Латинської Америки прибуло чимало російських біженців, які теж можуть впливати на регіон. Лише в Аргентині з початку повномасштабної війни оселилося близько 35 тисяч переселенців із Росії, розповів надзвичайний і повноважний посол України в Аргентині Юрій Клименко.
Серед цих 35 тис. росіян, які сюди прибули, впевнений, є представники і російських спецслужб
"Тут треба чітко усвідомлювати, хто є хто. Тому що серед цих 35 тисяч росіян, які сюди прибули, впевнений, є представники і російських спецслужб, які намагаються краще закріпитися на аргентинській території і зміцнити свої позиції в Латинській Америці".
Багаторічні інвестиції у пропаганду приносять Росії й практичні результати: лише Коста-Рика - єдина в регіоні - долучилася до режиму санкцій проти Кремля.
Юрій Полюхович каже, що Київ довго був непомітним для регіону Латинської Америки і це можна виправити:
"Почнімо з того, що в нас майже немає книг про Україну, про українську історію, кухню, культуру іспанською чи португальською мовами. Їх дуже мало, фактично мізер... У нас немає інформаційної агенції, яка б у масштабах іспаномовних світу могла би професійно працювати. Уявіть собі, 600 млн людей на планеті розмовляють іспанською мовою. Росіяни давно цим користуються".
"Також важливими є візити аргентинських журналістів до України, які стали регулярними. Це як аргентинські журналісти, які окремо відвідують Україну, так, наприклад, нещодавно в Україні побував аргентинський журналіст, представник телеканалу Canal 26 та видання El Litoral Браян Маєр, так і їхні візити у складі латиноамериканських ЗМІ та їхні зустрічі з найвищим керівництвом, представниками уряду України. Це також дуже впливає на сприйняття аргентинським суспільством подій в Україні", – зауважив Юрій Клименко.
Разом із тим, посли України наголошують, що через війну у країнах Латинської Америки позиції російських дипломатів усе ж похитнулися, тож це нагода для Києва скористатися моментом, аби виправити ситуацію.
Вважається моветоном запрошувати представників Росії на дипломатичні чи інші публічні заходи
"З мого досвіду, зараз вважається моветоном запрошувати представників Росії на дипломатичні чи інші публічні заходи. На більшості заходів їх не помітно і вони не зовсім бажані відвідувачі," - розповів посол України в Аргентині Юрій Клименко.
Таку ж тенденцію помітив і посол України в Перу, Еквадорі та Колумбії Юрій Полюхович:
"На всі заходи, які організовують країни Європейського Союзу, росіян не запрошують. Це чітка позиція країн-членів Європейського Союзу. Найчастіше, де їх можна бачити, це країни Латинської Америки. І все одно, судячи з того, що я помічаю в останні місяці своєї роботи, видно, що росіян запрошують менше".
Експерти називають країни Латинської Америки місцем "контактної дипломатії", тож наголошують на необхідності активної роботи українців безпосередньо з населенням на місцях.
"Дуже активна дипломатія в регіоні, вкладання ресурсів у спрямування послів високого рівня... переконання, що Україна має команду на місцях, а також комунікаційні можливості для протидії цим хибним агресивним наративам," – підсумував Крістофер Ернандес-Рой.
Дивіться також:
Форум