Адміністрація Джо Байдена “тихо сигналізує” про нову підтримку конфіскації понад 300 мільярдів доларів активів російського центрального банку, що зберігаються у західних країнах, і навіть розпочала термінові обговорення з союзниками щодо використання цих ресурсів для допомоги Україні у військових діях. Таку інформацію оприлюднило видання The New York Times з посиланням на інформацію американських урядовців.
Донедавна, нагадує NYT, міністерка фінансів Дженет Єллен стверджувала, що без відповідних дій Конгресу арешт коштів “не є чимось, що юридично допустимо в Сполучених Штатах”. Окремі високопосадовці країни також висловлювали занепокоєння іміджем Федеральної резервної системи США або загалом долара як валюти, якщо Сполучені Штати створять прецедент конфіскації грошей.
Але цього тижня, вказує газета, активізувалися переговори між міністерством фінансів, керівниками банків, дипломатами та юристами.
Крім того, як повідомляв Голос Америки, Європейський Союз минулого тижня зробив перший крок до передачі Україні частини заморожених російських активів.
Європейська комісія заявила, що погодила пропозицію, згідно з якою можна буде передати Україні відсотки та інші прибутки від активів російського центрального банку, які зберігаються в європейських фінансових установах.
“Президент Байден ще не підписав стратегію, і багато деталей залишаються предметом гарячих дискусій. Політики мають визначити, чи будуть гроші спрямовані безпосередньо в Україну, чи застосовані на її користь іншим чином”, – пише The New York Times.
Обговорюється також, згідно з джерелами NYT, можливі перешкоди та обмеження. Наприклад, чи можна використовувати гроші лише на реконструкцію та бюджетні цілі для підтримки економіки України, чи – як кошти, які обговорює Конгрес – їх можна буде витратити безпосередньо на військові зусилля.
“Ця сума грошей, про яку ми тут говоримо, просто змінює гру”, — сказав виданню Філіп Зеліков, представник Держдепартаменту в обох адміністраціях Буша та старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету.
“Основна суть війни”
“Боротьба за ці гроші, яка точиться, насправді до певної міри є основною суттю війни”, – вважає Зеліков.
Вилучення такої великої суми грошей в іншої суверенної країни було б безпрецедентним, і така дія може мати непередбачувані правові та економічні наслідки. Це майже напевно призведе до судових позовів і помсти з боку Росії, пишуть репортери NYT.
Водночас, нагадаємо, під час засідання Гельсінської комісії Поль Райклер, вашингтонський адвокат, який понад 40 років спеціалізується на міжнародному публічному праві і представляє суверенні держави у суперечках з іншими державами в міжнародних судах і трибуналах заявив:
“Росія не підкорилася юрисдикції жодного міжнародного суду, який мав би компетенцію розглядати позов, поданий Російською Федерацією щодо арешту та передачі його активів.
Тому немає такого міжнародного суду, до якого вона могла б подати позов”.
Щодо української позиції, то президент України Володимир Зеленський заявив, що питання заморожених активів було предметом його останніх переговорів під час візиту до Вашингтона. “Активи держави-терориста та пов’язаних із нею осіб мають бути спрямовані на підтримку України, для захисту життя і людей від російського терору. Це буде справедливо”, – сказав Зеленський у своєму відеозверненні.
За його словами, вже готуються “обриси рішень”.
За інформацією NYT, основна частина російських депозитів перебуває у Європі, у тому числі в Швейцарії та Бельгії, які не входять до Групи семи. Тому ведуться дипломатичні перемовини про те, як отримати доступ до цих фондів, деякі з яких – у євро та інших валютах.
