Лідери Євросоюзу вітають пропозицію Єврокомісії щодо нової оборонно-промислової стратегії, яка має перевести економіку Євросоюзу на військові рейки і тісно інтегрувати Україну в оборонну промисловість ЄС. Але вони також зазначають, що цьому плану може бракувати стабільного фінансування та відповідального координатора оборонної політики.
Оглядачі у ЗМІ також зазначають, що питання фінансування амбітних планів ЄС може внести розкол у спільні плани блоку.
«Сьогодні ми визначаємо наше бачення оборонної готовності стратегією європейської оборонної промисловості», – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у мережі Х (колишня Twitter), представляючи проєкт.
Нова оборонна стратегія Європи «пов’яже українське ноу-хау» з європейською оборонною промисловістю і «допоможе державам-членам не тільки витрачати більше, але й краще, разом і по-європейськи», наголосила фон дер Ляєн.
Європейська оборонно-промислова стратегія знаменує собою важливий крок у зміцненні європейської оборони, вважає Кайса Оллонгрен, міністерка оборони Нідерландів.
При цьому вона додала, що ЄС потребує міністра оборони, який би координував зусилля блоку в питанні оборони.
«Ми маємо розкрити потенціал європейської оборонної промисловості. Тому я знову закликаю створити повноправного комісара з питань оборони, щоб зробити Європу сильнішою та безпечнішою», – написала Оллонгрен в мережі Х.
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас також привітала європейську оборонну стратегію, представлену Єврокомісією, і сказала, що вона допоможе підвищити ефективність спільної політики безпеки і оборони та підняти конкурентоспроможність і потенціал оборонної промисловості ЄС.
«Важливо, щоб ми також знайшли необхідні засоби для втілення цього плану в реальність», – додала голова уряду Естонії.
Як повідомляє газета Guardian, Естонія є серед трьох країн, які вимагають «терміново» збільшити інвестиції блоку в оборону.
«Ми закликаємо Комісію представити конкретні варіанти фінансування, особливо на період до наступного [довгострокового бюджету ЄС]. Недостатнє фінансування зараз означатиме лише більші витрати пізніше», – мовиться у зверненні до ЄС Естонії, Франції та Польщі.
Згідно з документом, з яким ознайомилася британська газета, його автори вважають, що амбіції стратегії мають бути «пропорційними та підкріплені конкретними діями».
Щодо конкретних кроків, ці країни вважають, що ЄС потрібно збільшити запаси боєприпасів, а промисловість ЄС має на довгострокову перспективу забезпечувати потреби збройних сил Євросоюзу.
Ці три країни ЄС кажуть, що блок має збільшити свою незалежність від імпорту зброї, а також зробити виробництво гнучким, щоб у разі потреби була можливість швидко нарощувати її виробництво.
Естонія, Франція та Польща також вважають, що потрібно підвищити конкурентоспроможність ЄС щодо технологій – військових і подвійного призначення -- та зміцнити співпрацю з Україною, залучивши її в оборонно-промислових ініціативи.
План Європейської комісії вимагає, щоб національні уряди витрачали половину своїх бюджетів на оборонні закупівлі в межах блоку. Також планується, що 40% військового обладнання має бути придбано «спільним способом» до 2030 року.
Як зауважує британський діловий тижневик Економіст, деякі аспекти угоди є суперечливими через питання фінансування збільшення оборонних видатків.
«Деякі консервативні у фіскальному відношенні держави скептично ставляться до випуску спільних боргових облігацій для підтримки цієї стратегії», – зауважує часопис.
Також у вівторок, 5-го березня, під час свого перебування у столиці Чехії, президент Франції Еммануель Макрон закликав союзників України не бути “боягузами” і посилити підтримку України у боротьбі з російським вторгненням.
Як повідомляв Голос Америки, цей коментар пролунав після того, як французький лідер заявив 26 лютого, що не можна виключати спрямування військових в Україну у майбутньому, що викликало бурхливі заперечення серед посадовців західних країн і НАТО.
На тлі затримок із затвердженням нової допомоги Україні в США, низка європейських країн активізувала зусилля у допомозі Україні.
