Росія вербує студенток з Африки на виробництво у Татарстані ударних безпілотників "Шахед", які використовують для атак по Україні. Про це пишуть російські журналісти-розслідувачі.
За даними розслідування кількох журналістських проєктів, молодих дівчат з Африки привозять у Росію, де їх залучають до виробництва дронів, користуючись їхнім вразливим становищем.
Аналітики говорять, що йдеться про сексизм та расову дискримінацію молодих африканських жінок, яких Росія використовує як примусову робочу силу, а також для створення позитивного для себе іміджу в Африці та для демонізації України.
«Привіт! Мене звати Отьєно Макрін Очієнг, я з Кенії. Я темношкіра. Я приїхала вчитися до “Алабуга Політех”, де я вивчаю готельне господарство. Я планую працювати у "Шоколадниці". Зі мною зараз все в порядку. Але люди, які напали сьогодні на наш гуртожиток є справжні варвари, які заслуговують на серйозне засудження. Вони хотіли залякати нас, але, на мою думку, їм цього не вдалося. "Алабуга" є сильною, і ми впораємося з цим", – розповідає молода африканська жінка на відео, опублікjваному в мережі Х (колишня Twitter) на офіційній сторінці особливої економічної зони (ОЕЗ) "Алабуга".
На Telegram-каналі ОЕЗ "Алабуга" мовиться, що два безпілотники атакували гуртожиток, і в результаті цієї атаки поранено шістьох людей, у тому числі двох підлітків. До закладу, який в Єлабузі називають "коледжем", хоча офіційно він ним не є, приймають підлітків з 9-го класу.
Пізніше ЗМІ повідомили, що в татарстанському місті Єлабузі, де розташована особлива економічна зона "Алабуга", було три безпілотники та постраждали від них щонайменше 12 осіб, усі вони студенти.
Удари безпілотників були спрямовані не на гуртожитки, а на виробничий майданчик, де збирають іранські "шахеди", які потім спрямовують проти українських мирних жителів і цивільних об’єктів, додають контексту користувачі Х.
"Метою українських атак є припинення їхнього виробництва", – пишуть користувачі Х, які розміщують під офіційним постом "Алабуга" статті англомовної служби ВВС та російського сайту журналістських розслідувань The Insider. (Цю функцію мережа Х запровадила в рамках боротьби з дезінформацією – ред.)
Про те, що іранські "шахеди" збирають у російському Татарстані студенти місцевого коледжу “Алабуга Політех”, було відомо уже давно.
Дослідження про це ще влітку минулого року опублікували два російських проєкти журналістських розслідувань "Протокол" та YouTube-канал "Розворот", які першими з’ясували, що студенти коледжу після занять збирають дрони для російської армії, змінюючи їхню іранську назву на російську "Герань". Пізніше про це написала газета The Washington Post.
Однак, що залишалося поза увагою дослідників, це те, що до збору дронів залучені не лише російські студенти, але і молоді жінки з Африки, яких з цією метою вербують для переїзду до Росії через оголошення в ЗМІ та соціальні мережі.
Як писав Голос Америки, міжнародні дослідники стверджують, що російські закордонні ЗМІ, такі як Sputnik та RT, останнім часом активно поширюють свою присутність в африканських країнах, де вони намагаються представити позитивний образ Росії.
Розслідування російських журналістів виявило, що Росія використовує свої ЗМІ та їхні акаунти в соціальних мережах не лише для поліпшення свого іміджу, а і для набору робочої сили з африканських країн.
Африканським жінкам віком від 18 до 22 років пропонують роботу на сучасному заводі з виробництва композитних матеріалів із зарплатою від 580 доларів СШАРекрутингова стаття в африканських медіа
Російські рекрутингові статті потім передруковують і місцеві африканські медіа, де рекламують "безоплатне переселення" в Росію, освіту та субсидоване житло у "туристичному місті з 1000-літньою історією".
"Африканським жінкам віком від 18 до 22 років пропонують роботу на сучасному заводі з виробництва композитних матеріалів із зарплатою від 580 доларів США. Додамо, що це більш ніж приваблива сума. За даними експертів, середня зарплата в країнах Африки становить 290 доларів у Замбії, 228 доларів у Гані, 176 доларів у Гвінеї, 118 доларів у Сенегалі, 111 доларів у Кот-д’Івуарі, 45 доларів у Гамбії тощо", – мовиться в оголошенні, яке у серпні 2023 року опублікувало у себе на сайті Afriquemedia.tv.
Але, як пишуть російські розслідувачі з проєкту "Протокол", ці способи заманювання африканських студентів виявилися не дуже дієвими, тому рекрутери невдовзі перемикнулися на додатки знайомств – Tinder і Badu.
При цьому рекрутерами виступали самі студенти "Алабуга Політехнік", яким оформили преміумакаунти на додатках знайомств і, як стверджують журналісти, генеральний директор ОЕЗ "Алабуга" Тимур Шигивалеєв особисто писав тексти, які студенти мали розсилати зі своїх акаунтів. Він також підказував, де і які ставити "смайлики", бо як випускник МҐІМО (Московського державного інституту міжнародних відносин, – ред.), на відміну від своїх студентів, добре володіє англійською мовою.
Таким чином, кажуть журналісти, студенти обманом заманювали африканських дівчат, запрошуючи нібито разом поїхати вчитися до Росії, а потім повідомляли, що вони вже "на місці" і чекають на них там. Запрошували лише молодих жінок до 22 років.
Як пишуть розслідувачі "Протоколу", так розпорядився Шигивалеєв, який вважав, що хлопці з африканських країн "можуть бути занадто агресивними та небезпечними".
Кампанія з набору афиканок була пов'язана з війною проти України, вважають розслідувачі "Протоколу", бо у 2022 в Єлабузі остаточно розпрощалися з надією привабити іноземні інвестиції до технологічного проєкту, який планувався як місце, де будуть вирощувати "російських Ілонів Масків".
«У момент мобілізації Єлабуга зрозуміла: щоб уникнути мобілізації своїх співробітників, їм необхідно взяти невелике, як вони тоді вважали, держоборонзамовлення, яке перетворилося на повноцінну угоду з Іраном», – говорить в інтерв'ю Російській службі Радіо Свобода один зі співавторів розслідування Олександр Савельєв.
Тож восени 2022 року вдалося заманити до Єлабуги близько двох десятків молодих африканок з Уганди, Ефіопії, Нігерії та Танзанії.
Як пишуть журналісти "Протоколу", їх відразу по приїзду ізолювали від решти студентів, для них збудували окремі приміщення для навчання і проживання. Їх навчають англійською мовою і на початках залучали до найбруднішої роботи – миття підлоги та прибирання сміття.
Пізніше африканських жінок залучили до виробництва дронів, кажуть російські журналісти. Ця робота, за їхніми даними, може тривати по 12 годин.
Це все сумнозвісні кліше і практики, які беруть своє походження в колоніальних контекстах 19-го і 20-го столітьОлександр Полянічев
У штатному розкладі, доступ до якого отримали журналісти "Протоколу", африканських жінок називають "мулатками", наступною категорією в розкладі є "таджики" – загальна назва для людей з Центральної Азії, які розмовляють на фарсі, і найвищий щабель в ієрархії займають "спеціалісти" – імовірно, російські студенти.
Як зауважує український дослідник Російської імперії та колоніалізму Олександр Полянічев зі шведського Університету Седертерна, такі проєкти як "Алабуга", "свідчать про расову і гендерну дискримінацію в сучасній Росії".
Реальність, з якою зустрічаються люди з іншим кольором шкіри, значно відрізняється від картинок, які малює пропаганда, яка намагається представити Росію як країну, що, як і африканські країни, бореться зі "західним колоніалізмом".
"Дівчат з країн Африки дирекція установи офіційно називає "мулатками", а чоловіків з іншим кольором шкіри приймати туди заборонено через їхню удавану "небезпечність і агресивність". Це все сумнозвісні кліше і практики, які беруть своє походження в колоніальних контекстах 19-го і 20-го століть”, – розповів дослідник у коментарі для Голосу Америки.
Американська дослідниця питань раси та досвіду темношкірих людей у колишньому Радянському Союзі Кімберлі Сент-Джуліан-Вернон вважає, що Радянський Союз роками культивував свій образ в Африці як країни, що безкорисливо "допомагає" африканським країнам, які потерпіли від західного колоніалізму.
Щоб протистояти силі російської матеріальної підтримки та пропаганди на континенті, Захід має робити більше, ніж говорити банальності про демократію, особливо країнам, які були колонізованіКімберлі Сент-Джуліан-Вернон
А зараз Москва використовує вразливе положення молодих жінок в Африці, заманюючи їх до країни, де вони будуть у чужому середовищі, відірвані від своїх родин, без контактів на місці.
Росія користується справжнім страхом чи болем молодих африканських жінок, які "мають обмежені можливості вдома і часто є мігрантами внаслідок війни чи економічного руйнування", пише дослідниця на своїй сторінці у мережі Х.
Вернон додає, що Росія сама створює ці обставини в Африці, чи користується ними, як це було в Малі та Центральноафриканській республіці. Але Захід не дуже помічає цієї ситуації та не протидіє цьому.
"Щоб протистояти силі російської матеріальної підтримки та пропаганди на континенті, Захід має робити більше, ніж говорити банальності про демократію, особливо країнам, які були колонізовані та експлуатовані тими самими утвореннями", – пише американська дослідниця.
На її думку, ця ситуація – ще один наслідок російської війни в Україні. Вона також свідчить про небажання чи відмову Заходу визнавати проблему, що лише шкодить справі української боротьби.
