Заява президента Франції Еммануеля Макрона про те, що не можна виключати жоден сценарій подій в Україні, включно з розгортанням військ НАТО на території України, зняла табу на публічне обговорення цієї теми. Попри те, що Білий дім та провідні європейські лідери виключили цю можливість, західні аналітики і коментатори вважають, як і міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський, що "присутність сил НАТО в Україні не є немислимою".
Деякі військові експерти називають можливість розгортання будь-яких військових сил НАТО в Україні неймовірно малою, а проте, вони пропонують помислити над можливими сценаріями, які до того ж "можуть стати основою для оцінки ризиків інших країн НАТО" та "для ширшого планування НАТО на випадок надзвичайних ситуацій".
Інші ж, навпаки, переконані, що країни НАТО рано чи пізно будуть змушені допомогти Україні своїми збройними силами через те, що Києву у цій війні бракує не лише зброї, а і людей.
Можливі завдання військ НАТО в Україні
Як пише Мік Раян, колишній генерал австралійської армії, який співпрацює з американськими дослідницькими установами, цілі спрямування військ НАТО в Україну могли б включати зупинення подальшого просування російських військ на території України, а згодом підтримання України у звільненні її територій. Таким чином вони б змусили Кремль змінити стратегічний розрахунок та домагатися переговорів щодо повного виведення російських військ.
Також, як зауважує Раян у статті Futura Doctrina, війська НАТО в Україні сигналізували б рішучість альянсу протистояти прагненням Росії напасти на країни НАТО. Також вони б продемонстрували рішучість НАТО протистояти іншим авторитарним націям і запобігли б переростанню конфлікту у ядерний.
Ядерну зброю не використовували в минулому не лише через страх
Попри заяви деяких російських спікерів про імовірність ядерного конфлікту, якщо країни НАТО прийдуть на допомогу Києву своїми військами, інший оглядач, Едвард Лутвак — стратег та історик, відомий своїми роботами з військової історії та міжнародних відносин, вважає, що історія конфліктів після Другої світової війни, доводить, що ядерна війна була б неефективною.
Ядерну зброю можна використовувати лише для того, щоб завдати удару у відповідь на попередні ядерні атаки — і ніколи не для досягнення будь-якої перемогиЕдвард Лутвак
Логіка полягає у тому, що у відповідь на використання невеликої "тактичної" ядерної зброї інша сторона використала б свій власний арсенал, і те саме стосується будь-якої спроби замінити звичайну військову силу ядерною зброєю, пише Лутвак.
"І тому стало зрозуміло, що хоча ядерна зброя є корисним засобом стримування, її можна використовувати лише для того, щоб завдати удару у відповідь на попередні ядерні атаки — і ніколи не для досягнення будь-якої перемоги", – зауважує Лутвак у своїй статті для журналістського проєкту The Unheard.
Виходячи з цього, він переконаний, що введення західних військ в Україну є можливим, і до ядерного конфлікту воно не призведе.
Також він вважає, що попри те, що Київ запевняє, що йому потрібна лише західна зброя, а воювати українці будуть самі, Лутвак переконаний, що це не так, і Києву потрібна не лише зброя, а і люди до неї.
Він говорить, що попри зниження мобілізаційного віку, в Україні немає достатньої кількості молодих чоловіків, які могли б ефективно воювати. За його підрахунками, Україна може мобілізувати максимально 800 тисяч людей, що є дуже мало для країни такого розміру, бо набагато менший Ізраїль в разі потреба може досить швидко поставити "під рушницю" близько 600 тисяч військових.
Як вважає Лутвак, якщо країни НАТО не прийдуть на допомогу Україні військами, на неї чекає "катастрофічна поразка".
За даними Лутвака, Велика Британія та Франція разом зі скандинавськими країнами вже негласно готуються відправити війська. Йдеться про невеликі елітні підрозділи та і матеріально-технічний і допоміжний персонал, які можуть залишатися далеко від фронту.
Генерал у відставці Раян також вважає, що іноземні інструктори в Україні могли б займатися підготовкою українських військових, що допомогло б вивільнити додаткові українські сили для передової. Фахівці НАТО могли б працювати над розробкою цілей, над кібербезпекою, розвідкою та в інших високотехнологічних галузях.
Додаткові сили були б потрібні у протиповітряній обороні. Військові інженери могли б допомогти у побудові ліній оборони та розмінуванні. Додаткова допомога була б потрібна у Чорному морі та у захисті від ударів з космосу.
Застосування бойових сил є "сумнівним" і політично ризикованим
Говорячи про найбільш чутливий момент, розгортання сухопутних бойових сил в Україні, Раян називає його "остаточним виявом колективної волі НАТО". Він зауважує, що таке розгортання було б логістично складно розпочати та підтримувати. Він вважає, що "спроможність багатьох країн НАТО розгорнути боєздатні... сухопутні сили є сумнівною". Також він бачить складнощі у тому, щоб інтегрувати такі війська з українськими і визначити, хто здійснюватиме командування.
"І політика такого розгортання була б надзвичайно складною, враховуючи ймовірність великих втрат і російської ескалації", – вважає генерал Раян.
На його думку, з надсиланням військ в Україну були б пов'язані і численні ризики, такі як ескалація конфлікту з боку Росії, ще сильніший ядерний шантаж, збільшення економічної нестабільності у світі та створення можливостей для Китаю, який би міг почати конфлікт з Тайванем.
Раян вважає, що через численні стратегічні та політичні ризики введення військ НАТО на територію України наразі є дуже малоймовірним, але подумати над різними теоретичними стратегіями він все ж вважає за потрібне. Бо перевірка та вивірення стратегічних припущень має вирішальне значення для навчання та адаптації до стратегічного середовища, каже колишній генерал.
Лутвак наводить більш практичні аргументи для того, щоб почати думати про введення військ НАТО в Україну. Він каже, що якщо Європа не зможе надати достатньої кількості військ, Росія переможе на полі бою, а "російська військова міць переможно повернеться до Центральної Європи".
"Тоді західноєвропейським державам доведеться відновлювати свої збройні сили, хочуть вони цього чи ні, починаючи з повернення обов'язкової військової служби", – додає Лутвак.
І не виключено, каже він, що "за таких обставин ми навіть можемо стати свідками спалаху ядерної ностальгії", яка повертатиме до життя "ілюзії, що апокаліптичної зброї може бути достатньо для збереження миру".
