Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі наступного тижня відвідає Україну для проведення переговорів “на високому рівні” та щоб оцінити розвиток подій на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС), де ядерна безпека залишається нестабільною, інформує установа.
Це вже вп’яте Гроссі відвідає об’єкт з часу створення майданчика для моніторингу ядерної безпеки у вересні 2022 року і вдесяте побуває в Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Гроссі нагадав, що прагне уникнути ядерної аварії “за будь-яку ціну”, а ядерну електростанцію “ніколи не можна атакувати”.
“Наслідки можуть бути катастрофічними, і ніхто від цього не виграє. Я, як і раніше, сповнений рішучості робити все, що в моїх силах, щоб захистити ядерну безпеку, доки тривають бойові дії”, — сказав він.
На ЗАЕС команда МАГАТЕ, яка працює на місці, продовжує чути вибухи та інші ознаки військових дій, іноді поблизу самої станції, пише установа.
У зв’язку з повідомленнями про загрози використання безпілотників у цьому районі команді було наказано сховатися в приміщенні 20 серпня.
Як повідомляв Голос Америки, на початку цього місяця пожежа завдала значних пошкоджень одній із двох градирень станції.
“Ситуація з ядерною безпекою та захищеністю на Запорізькій атомній електростанції залишається надзвичайно складною. Наші команди там і в інших місцях в Україні виконують незамінну роботу від імені широкого міжнародного співтовариства в дуже складних умовах”, – сказав Гроссі.
МАГАТЕ також наголошує, що російські атаки призвели до тимчасової зупинки або відключення деяких блоків реакторів Рівненської та Південноукраїнської АЕС. Також постраждала ситуація з електропостачанням на Хмельницькій АЕС та Чорнобильському майданчику.
Натомість безпека діючих АЕС значною мірою залежить від стабільного та надійного підключення до електромережі.
МАГАТЕ продовжує надавати технічну підтримку та допомогу Україні для підтримки ядерної безпеки під час війни. Зокрема, звітує про постачання матраців до Чорнобилю, “які покликані покращити умови проживання персоналу”.
Хмельницька АЕС отримала один спектрометр, а також систему індивідуального моніторингу з відповідними аксесуарами для розширення можливостей моніторингу професійного опромінення.
Постачання було підтримане фінансуванням Європейського Союзу, Японії та Норвегії.
