У Молдові 20 жовтня відбувається голосування на виборах президента і на референдумі щодо вступу до ЄС.
Головною фавориткою виборів є прозахідна кандидатка Майя Санду, яка, за даними опитувань, «має значну перевагу над суперниками». Однак, якщо їй не вдасться набрати 50% голосів, другий тур виборів відбудеться 3 листопада. Найімовірніше, її суперником стане Олександр Стояногло, ексгенеральний прокурор, підтримуваний проросійською «Партією соціалістів».
Крім того, на референдумі вирішується, «чи слід закріпити в конституції країни мету про вступ до ЄС». Санду активно підтримує цю ідею, сподіваючись на масову підтримку.
За її словами, «голос кожного важливий, незалежно від місця знаходження виборця». Більшість населення, згідно з соцопитуваннями, підтримує вступ до Європейського союзу, проте п’ять кандидатів на виборах закликають голосувати проти або бойкотувати референдум, називаючи його «політичним прийомом».
Для визнання результатів референдуму, дійсна явка має становити щонайменше одну третину виборців.
Вибори відбуваються на тлі звинувачень у втручанні Росії. Поліція заявила, «що Ілан Шор, молдавський магнат-утікач, який проживає в Росії, намагався підкупити 130 тисяч виборців, щоб ті голосували проти вступу в ЄС і підтримали проросійського кандидата». Шор відкидає звинувачення, хоча заочно засуджений за шахрайство.
Поліція також повідомила, що «виявила мережу з підготовки громадянських заворушень у Молдові з навчанням сотень людей у Росії». Попри ці інциденти, влада впевнена, що «результати голосування не будуть істотно спотворені зовнішнім впливом».
Віцепрем'єр-міністерка Молдови Крістіна Герасимова звинуватила Росію у «масштабній кампанії щодо дестабілізації політичної ситуації в країні». За її словами, «Москва витратила близько 100 мільйонів євро на спробу зірвати президентські вибори та референдум щодо вступу Молдови до Європейського союзу».
Як повідомляв раніше Голос Америки, США також попереджають про кампанію Кремля по втручанню у вибори в Молдові. «Росія активно працює над підривом виборів у Молдові та її європейської інтеграції», — заявив цього тижня журналістам речник Білого дому з національної безпеки Джон Кірбі.
Часопис Politico каже, що адміністрація Байдена вкладає ресурси в протидію спробам Росії вплинути на вибори в Молдові. США, ЄС і НАТО надіслали радників до Молдови, поділилися інформацією про загрози та порадами про те, як протистояти спробам добитися сприятливого результату для президента Росії Володимира Путіна.
Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури США співпрацює з урядом Молдови та приватним сектором, щоб надати підтримку, включаючи обмін інформацією про загрози та протидію кібератакам на критично важливі організації. Держдепартамент надав допомогу зі свого боку.
За словами Кірбі, адміністрація запропонувала кібер- та технічну допомогу урядовим установам Молдови та групам приватного сектору під час виборів. Шон Пауерс, речник Бюро кіберпростору та цифрової політики Державного департаменту, сказав, що агентство «щоденно контактує» з урядом Молдови з цього питання, пише Politico.
Кремль «категорично відкидає» звинувачення у втручанні у виборчий процес в Молдові, заявив у понеділок прессекретар Дмитро Пєсков.
Раніше стало відомо, що на виборах 20 жовтня Молдова відкриє 228 виборчих дільниць у 37 країнах – майже на 100 більше, ніж на президентських виборах 2020 року. Під час парламентських виборів у липні 2021 року в Росії було відкрито 17 виборчих дільниць. Повідомлення з місць голосування показали, що на такі дільниці приходить мало людей.
У лютому минулого року президентка Молдови Мая Санду заявила про російський план дестабілізації країни. За словами Санду, Москва хоче привести до влади у Кишиневі своїх ставлеників. Про наміри російської сторони молдовським структурам повідомили колеги з українських спецслужб, сказала президентка. На думку Санду, цілі Росії – зупинити євроінтеграцію країни і використати Молдову у війні проти України.
Російське МЗС у відповідь заявляло, що твердження Санду є необґрунтованими. Російське відомство одночасно звинуватило Україну в нагнітанні напруженості й спробах втягнути Кишинів «у жорстку конфронтацію з Росією».
