США розглянуть запит України щодо надання озброєння, заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода державний секретар США Ентоні Блінкен. Водночас він наголосив, що для Вашингтона, як і для інших партнерів, важливо попередити будь-які нові агресивні кроки Росії щодо України, а не реагувати на них, коли вони вже стануться. Блінкен додав, що США воліли б мати стабільні й передбачувані відносини з Росією, але нині все залежить від того, чи має таке бажання Росія, що вона робить і чого не робить.
– У квітні ми спостерігали за активізацією військ Росії біля кордону з Україною і в анексованому Криму. Росія називає це «раптовою перевіркою». Які уроки винесли для себе США з цієї «перевірки»?
Йдеться про найбільшу концентрацію російських військ біля кордонів із Україною з 2014 року, коли Росія вторглася вперше… Якась частина російських військ відійшла, але значна частина лишається
– Урок номер один – залишатися надзвичайно пильними щодо можливості необдуманих дій, агресії з боку Росії щодо України. Йдеться про найбільшу концентрацію російських військ біля кордонів із Україною з 2014 року, коли Росія вторглася вперше. Ми дуже уважно стежимо за цим – як і інші країни, які висловили не лише свою стурбованість, але й солідарність із Україною у протистоянні цим діям Росії. Якась частина російських військ відійшла, але значна частина лишається. Ми бачимо, що частину важкого озброєння відвели, але багато ще лишається. У Росії є можливість у короткі терміни вдатися до подальших агресивних дій щодо України. Тож ми дуже пильно стежимо за ситуацією, і також хочемо впевнитися, що надаємо Україні допомогу, необхідну для того, щоб захистити себе, свій суверенітет та свою територію.
– Ця ситуація (з військами Росії на українському кордоні – ред.) викликала запитання в українському суспільстві: що були б готові партнери України зробити у випадку нового вторгнення Росії на територію України? Тож я запитаю вас як представника країни – стратегічного партнера України: що США були б готові зробити?
Ми дали Москві чітко зрозуміти, що … якщо Росія вчинить якісь дії, це не мине без наслідків
– Найголовніше, що можна зробити (і що ми робимо), – це впевнитися, що цього не станеться, що Росія не ухвалить це дуже невдале рішення – вчинити новий акт агресії чи іншу необдуману дію щодо України. Саме тому ми висловилися дуже чітко, коли побачили цю концентрацію сил, саме тому ми тісно співпрацюємо з усіма нашими головними партнерами у світі – зокрема, НАТО і ЄС. Це питання (безпеки України – ред.) – перебуває у фокусі нас усіх. Ми дали Москві чітко зрозуміти, що ми стежимо за ситуацією дуже уважно, і якщо Росія вчинить якісь дії, це не мине без наслідків. Водночас ми тісно працюємо з нашими партнерами в Україні, щоб упевнитися, що вони мають усе необхідне для того, щоб захистити Україну, її територію і її народ.
– Щодо засобів захисту. Дві недавні заяви від представників керівництва України: «Українська сторона проситиме США про системи протиповітряної оборони та антиснайперські технології» і «США мали б розмістити в Україні зенітні ракетні комплекси Patriot». Чи США розглядають можливість надання чогось із вище переліченого?
– Звичайно, ми розглянемо будь-який запит. Тут ключовим партнером України є Пентагон. Зараз ми думаємо над тим, яка додаткова допомога – крім тієї дуже значної допомоги, яку ми вже надали, зокрема оснащення, – була б корисною для України саме зараз. Це питання на стадії активного розгляду.
– Ви самі згадали про те, що загроза з боку Росії для України ще лишається. Чи США розглядають можливість відключення Росії від системи SWIFT?
Ми воліли б мати більш стабільні й передбачувані відносини з Росією… Але зрештою, це залежить від Росії – від того, що вона робить, і того, що не робить
– Не хочу говорити про якісь гіпотетичні кроки, які ми можемо зробити в майбутньому. Скажу ось що: коли йдеться про те, щоб стримати агресію, чи про те, щоб відповісти, ми розглянемо будь-який розумний варіант.
Як я вже сказав, ми налаштовані рішуче щодо того, що будуть наслідки, у різних сферах. Але скажу ще таке, це важливо: ми воліли б мати більш стабільні й передбачувані відносини з Росією. Президент Байден ясно про це сказав президентові Путіну. Але не менш важливо – і щодо цього ми теж були доволі конкретні – якщо Росія продовжує робити необдумані, агресивні кроки чи то щодо України, чи щодо інших наших партнерів, ми відповімо. Не з метою ескалації, не тому, що нам потрібен конфлікт, а тому, що такі дії не можуть лишатися без відповіді, не можуть бути безкарними. Тож очевидно, що будуть наслідки. Але я щиро сподіваюся на те, що Росія розуміє: ми б краще надали перевагу більш стабільним і передбачуваним відносинам. Але зрештою, це залежить від Росії – від того, що вона робить, і того, що не робить.
– Президент Росії Володимир Путін у своєму недавньому зверненні застеріг Захід від переходу «червоної лінії» у відносинах із Росією. Чи існують у США свої «червоні лінії» для Росії?
– Ми не говоримо поняттями «червоних ліній». Але зрозуміло ось що, і це пов’язано з подіями 2014 року, – два важливі питання, коли йдеться про агресію Росії проти України.
Перше і найголовніше – права українського народу, його суверенітет, цілісність території, демократія в Україні.
Ми не говоримо поняттями «червоних ліній»… Ідеться про принцип, за яким країна не може просто так взяти і силою змінити кордон свого сусіда
Друге важливе питання – це глобальні принципи, які діють далеко за межами України. Йдеться, зокрема, про те, що підхід, згідно з яким країни мають якісь сфери впливу, мав відійти в минуле після Другої світової війни. Ми не приймаємо такий підхід.
Ідеться також про принцип, за яким країна не може просто так взяти і силою змінити кордон свого сусіда. Жодна країна не має права казати іншій країні, яку політику їй провадити, з ким співпрацювати.
Ці принципи стосуються ситуації в Україні і російської агресії. Але вони також стосуються інших частин світу. Якщо ми допустимо безкарне порушення цих принципів, це стане сигналом не лише для Росії, але й для інших країн, – що правила не мають значення, що країни можуть поводитися як завгодно. Це – шлях до міжнародної системи, яка розвалиться, це рецепт не для співпраці, а для конфлікту. Це – поганий рецепт, проти якого ми виступаємо.
– Радіо Свобода нині перебуває під тиском у Росії. Наше московське бюро фактично на межі закриття через російський закон про так званих «іноземних агентів». Ви вже висловлювали стурбованість цим. Але, чи на вашу думку, існує реальна можливість вплинути на ситуацію?
США твердо виступають за незалежну журналістику. Це – основа будь-якої демократичної системи
– Ми тільки-но відзначили День свободи преси. І приділили час спілкуванню з журналістами з різних куточків світу, де медіа працюють у небезпечних умовах, де під загрозою опинилися можливості журналістів безпечно виконувати свою роботу. На жаль, ми бачимо це і в Росії, зокрема – на прикладі Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.
Можу вас запевнити, що США твердо виступають за незалежну журналістику. Це – основа будь-якої демократичної системи: влада має бути підзвітною, громадяни мають бути поінформованими. Це – основа основ. Країни, де цього не відбувається, де заперечується свобода преси, – це країни, які не впевнені у собі й своїх системах. Інакше чому боятися поінформованості громадян, підзвітності влади?
Ми дуже стурбовані випадками, коли влада однієї країни самовільно затримує громадян інших країн, тримає їх у заручниках або утримує політичних в’язнів
Тож усюди, де журналістика й свобода слова – під загрозою, ми будемо їх підтримувати. Я особисто часом читаю і слухаю коментарі, статті, які можуть мені не подобатися. Але я зроблю все можливе для того, щоб відстояти право журналістів робити свою роботу. Адже робота, яку ви робите, є надзвичайно важливою для життя людей.
– Понад сотня українських громадян нині – в ув’язненні в Росії. Я кажу про тих громадян, яких Україна вважає політичними в’язнями. Більшість із них наразі – кримчани. Один із них, Олексій Бессарабов, звернувся персонально до вас. Він нині перебуває в російському ув’язненні. Бессарабов попросив вас та керівництво США якось вплинути на звільнення українців – політв’язнів Кремля. Чи США мають такі можливості? Останній «обмін» відбувся навесні минулого року.
– Загалом ми дуже стурбовані випадками, коли влада однієї країни самовільно затримує громадян інших країн, тримає їх у заручниках або утримує політичних в’язнів. Тут ми працюємо спільно з багатьма країнами світу, щоб мати сильні позиції на противагу. Водночас, якщо ми маємо можливість вплинути на уряд тієї країни, яка утримує таких людей, ми, безумовно, робимо це. Тож, якщо така можливість буде, ми нею скористаємося.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Блінкен: Вашингтон розгляне запит Києва щодо надання додаткового озброєння. Відео
