У Вашингтоні вiдбулася сесія Парламентської асамблеї Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі. Як зауважив один з її учасникiв -- віце-президент цієї міжнародної організації - Ігор Осташ, цьогорічна сесія проходила під знаком України. Мирослава Ґонґадзе попросила народного депутата Олега Білоруса, який також був участь у сесiї, прокоментувати цю заяву та інші актуальнi питання.
Розшифровка їх розмови:
МҐ: Ця сесія проходить під знаком України. Що це означає?
ОБ: Це означає надзвичайно великий інтерес до України, до подій помаранчевої революції і особливо до її наслідків, до очікувань і до реалізації тих величезних і часом навіть завищених очікувань, які були, є і будуть і які треба реалізувати.
МҐ: Ці завищенi очікування, про якi Ви говорите, вони є і на Заході, а не тільки в Україні?
ОБ: На Заході мабуть більше ніж на Україні тому, що наші громадяни звикли задовольнятись малим, звикли скромно чекати від влади скромних результатів. Результати є. Їх бачать за кордоном. За кордоном знають, що вдалось урядові зробити. Це i бюджетна перемога, коли залатали величезну діру в 30-відсотковому бюджетному дефіциті, коли підняли пенсії, зарплати, стипендію, утримання військовим в умовах, які, здавалось би, не дадуть можливості цього зробити. Тобто уряд уже зробив перші елементи українського чуда, але попереду ще дуже багато роботи.
МҐ: Ви кажете про ці позитивні речі, які зробив сьогодні уряд, але на Заході також знають і негативні речі, негативні з точки зору того, що не зробив парламент. Тобто є проблема ухвалення пакету тих законодавчих актiв, які потрібні для вступу України в СОТ. Зараз, в принципі, Україна спізнюється зі вступом через те, що ці документи не ухвалені. Як оцінюєте Ви, як голова великої фракції у парламенті, перспективу ухвалення цих документів? Які перепони стоять, і чи можливо це зробити до парламентських канікул?
ОБ: Проблема в тому, що влада в Україні нова, уряд новий, президент новий, а парламент старий, і в парламенті існує тяжка, негативна інерція величезних фінансових інтересів різних груп, багатьом з яких зовсім не подобається група так званих СОТівських законів, які є перепусткою України до повного членства в Світовій організації торгівлі, через їх суб’єктивні інтереси. Я, як керівник фракції тепер уже великої -- «Блоку Юлії Тимошенко» -- вважаю, що парламент у змозі прийняти ці закони – цю групу півтора десятка законів ще на цій сесії. Якщо це трапиться, то це може трапитися навiть вже у вівторок коли буде за «ad hoc» процедурою розгляд цих документів за участю і президента Ющенка, і прем’єра Юлії Тимошенко i думаю, що знайдеться відповідна більшість, яка прийме таке рішення і візьме на себе відповідальність—відкриє Україні шлях до вступу в СОТ вже в цьому році. Ми не маємо права втрачати час.
МҐ: Були розмови про те, що президент не приділяє достатньо уваги парламенту сьогодні, щоб ухвалити ці документи і що навіть фракція «Нашої України» частково не голосувала за ці документи. Чи справді є підстави на такi твердження?
ОБ: Підстави деякі є, тому що якби подивитись з точки зору кількісно результатів, то ця провідна фракція могла б давати більше голосів. Але справа ще й в тому, що з точки зору політичної якості не було такої готовності мобілізаційної, що проробить закони, частину пустить на голосування, а частину винести за дужки для доопрацювання. А сьогодні ця готовність є, тому що була створена робоча погоджувальна комісія, працювала прем’єр день і ніч з депутатами. Всі неузгодженості знято. Всі пояснення данi, і тепер нема перешкод. Головне, щоб було бажання, політична воля.
МҐ: I питання про майбутні парламентські вибори. Ви сказали, що парламент зараз старий, і наступного року будемо мати новий парламент. ОБСЄ приділяє велику увагу цим парламентським виборам. Що вони означають для міжнародної спільноти і для України?
ОБ: Перш за все для України. Президентські вибори -- це була лише перша частина переможної української демократичної революції. Остаточний результат може бути зафіксований прямим народним волевиявленням, коли буде обрана, крім керівництва виконавчої влади, законодавча вища гілка влади, і тоді Україна відкриє для себе шлях для активної законотворчості, для поетапної реінтеграції в євроатлантичні, європейські структури. Це не обов’язково формальне офіційне членство в Європейському Союзі. Україна може інтегруватись в Європу і без формального членства. Але треба працювати над тим, тому що інтеграція в Європу для нас, це -- рівень життя, це приєднання до високих технологій, це приєднання до міжнародного пулу інвестицій. Це розвиток. В кінці-кінців -- це конкурентоспроможність України на перспективу.
