Вшановуючи учора в Новому Орлеані жертв урагану Катріна, президент США Джордж Буш визнав, що дії уряду, спрямовані на подолання наслідків лиха, - були недостатніми. Загинуло приблизно тисяча вісімсот людей.
Чимало районів міста й досі залишаються не відбудованими, а величезна кількість населення все ще проживає у невідповідних умовах. Через нанесені ураганом спустошення, тисячі мешканців змушені були торік покинути Новий Орлеан і навколишні райони. Багато з них не змогли взяти з собою навіть улюблених домашніх тварин, втративши їх назавжди. Утім, є й історії зі щасливим кінцем.
Після того, як ураган Катріна спустошив Новий Орлеан, Расел Карсон поїхала туди, щоби рятувати покинутих домашніх тварин. Часто вони були вкрай перелякані, і очолена нею група добровольців мусила давати їм заспокійливі ліки перед тим, як переносити в безпечні місця. Сьогодні Расел рятує домашніх тварин у своєму рідному штаті Арізона. Однак вона пам'ятає Новий Орлеан і зокрема цуценя, яке знайшла в клітці. «Ми побачили пару очей, довкола яких була якась рідина. І виявилось, що це було цуценя породи піт-буль. Інше цуценя з виводка померло. Ми відкрили дверцята клітки і цуценя вийшло. Ми його забрали з собою», - говорить вона.
Рятівники перенесли цуценя-дівчинку в безпечне місце, стабілізували її стан і назвали «Фейт». Команда Расел врятувала стільки з тисяч покинутих домашніх тварин, скільки змогла. На автобуси, що евакуювали людей з Нового Орлеану, тварин не допускали. Джо і Дорін Моузес мусили залишити свого собаку «Вимпі» вдома. Як і багато інших, вони сподівалися, що буря швидко мине і вони зможуть повернутись. Подружжя втратило усе. Включно, як їм здавалось, з Вимпі. «Я не міг думати про нього без сліз. В мені все неначе завмирало», - говорить Джо Моузес.
Джо, якому три роки тому зробили операцію на пересадку серця, дуже переживав втрату свого близького друга. Однак кілька місяців згодом донька Джо і Дорін побачила на Інтернеті фото Вимпі. Родина Моузес та їхній собака довго тинялися по тимчасових помешканнях. Нарешті в квітні місяці вони оселилися в квартирі, яку родина Моузес сьогодні вважає своїм домом. «Я йому часто кажу: Бог спас тебе, і спас він мене», - додає Джо Моузес.
Натомість, власник Фейт ніколи не зв'явився. Але через рік після Катріни вона щаслива і здорова, живе з волонтером Викі Пейн. Він говорить так: «Коли ми її знайшли і побачили, в якому вона стані, я за неї дуже переживала і зробила все можливе, щоб з нею все було гаразд. Кожна тварина має свою історію. Але історія Фейт була особливою».
Не всі історії з домашніми тваринами мали таке щасливе закінчення. Ще й донині, через рік після Катріни, по інтернету показують сотні загублених домашніх тварин, а сотні власників і далі шукають своїх улюбленців.
