В Українi тривають внутрішні війни між Адміністрацією Президента та урядом. Про те, як ці перипетії можуть позначитися на стосунках України зі світом, Андрiй Годованець розмовляв із профосором Унiверситету Джорджа Вашингтона Тарасом Кузьом.
АГ: Як Ви оцінюєте намагання більшості парламентарів вкоротити повноваження президента, ухваливши Закон “Про Кабінет Міністрів”? Це плюс чи мінус для України як демократичної держави?
ТК: З одного боку сам факт, що є Закон “Про Кабінет Міністрів” – це позитивний крок. Бо коли главою держави був Леонід Кучма, він завжди ветував цей закон, який є дуже потрібним для розширення демократії в Україні. Але з другого боку – зміст закону і шлях його прийняття не відповідає конституційним та демократичним нормам в Україні. І це, на жаль, негативний показник тих подій, які зараз відбуваються в Україні.
Слід врахувати, що уряд Віктора Януковича є при владі лише п’ять місяців, а попереду ще 50 місяців. Тому я дуже стривожений тим, як буде виглядати Україна через чотири роки.
АГ: А як Ви оцінюєте відповідь Ющенка та Адміністрації Президента опонентам, які зазіхають на його президентські повноваження?
ТК: Найголовніша проблема в тому, що такої відповіді немає. Наведу приклад: у п’ятницю було припинено фінансування Міністерства закордонних справ України. Чому радники президента негайно йому про це не повідомили? Чому президент не виступив по усіх каналах телебачення і не присоромив таких дій уряду? Це ж шкодить міжнародному іміджу України. Я гадаю, що народ підтримав би президента і це б змінило ситуацію. На жаль, Ющенко завжди погано працював із мас-медіа.
АГ: Як це перетягування владної ковдри між президентом і прем’єром може позначитися на стосунках України із Західними країнами?
ТК: На превеликий жаль, цей вплив буде тільки негативним, бо європейським державам та міжнародним інституціям, таким як ЄС та НАТО тепер важко виробити стратегію співпраці з Україною, важко зрозуміти хто є при владі, хто міністр закордонних справ, хто керує державою. І ці внутрішні чвари перешкоджають налагодженню закордонної політики України, а це негативно впливає на її міжнародний імідж.
АГ: А як це може вплинути на стосунки з Росією?
ТК: Я не бачу тут нових проблем у відносинах. Росії важко зрозуміти події, які відбуваються в Україні, адже в них створена така суперпрезидентськя система, при якій Держдума практично не функціонує як нормальний парламент. А Україна якраз іде у протилежному напрямку. Для Росії ця ситуація може мати один позитив – те, що внутрішні протиріччя пригальмовують інтеграцію України у Західний світ.
АГ: Ви, як політолог, який проживає у США, якими бачите подальші стосунки Україна – США?
ТК: За останні два роки президентства Буша у США виникла політична криза навколо питань Іраку. Вся увага зосереджена в основному на цій проблематиці, тому стосунки з Україною не є пріоритетним питанням.
