Якщо виникне пандемія пташиного грипу, хворі помруть через неконтрольовану реакцію імунної системи на збудники цієї хвороби. Такого висновку дійшли вчені, які займалися вивченням вірусу, що викликав пандемію грипу майже 90 років тому, в надії знайти спосіб боротьби із пташиним грипом.
Прагнучи глибше пізнати механізм дії збудника пташиного грипу – вірусу H5N1, у випадку мутації якого може виникнути нова пандемія, вчені США і Канади досліджували пандемію іспанки 1918-го року. У ті далекі часи від цього захворювання померло понад 50 мільйонів людей, більшість із них була молодого віку і ніколи не хворіла.
Вчені із лабораторії біозахисту канадського міста Вінніпег генетично модифікували вірус, виділений на початку ХХ століття, і зробили його схожим на сучасний вірус H5N1.
Після цього вони заразили цим вірусом сім мавп породи макака. Експеримент мав тривати три тижні, але вже після восьми днів тварини були на межі смерті.
“Мавпи були в такому важкому стані, що їх довелося усипити”, – каже керівник досліду Йосіхіро Каваока, вірусолог із університету штату Вісконсн.
Лікар Каваока та його колеги кажуть, що на відміну від інших вірусів пташиного грипу, дію яких може гальмувати імунна система, створена вченими модель вірусного збудника пандемії 1918-го року не піддається її контролю:
“Важке захворювання, яке забрало на початку ХХ століття життя мільйонів людей і тварин, було викликане вірусом, що міг швидко і без перешкод розмножуватися у зв’язку із нестандартною реакцією імунної системи”.
Вчені сподіваються, що отримані результати допоможуть встановити причину, через яку іспанка забрала так багато людських життів. Вони підозрюють, що здорова імунна система людей, які заразилися нею, могла стимулювати розмноження вірусу.
Інший автор дослідження – Майкл Кейтц, співробітник університету штату Вашингтон, каже, що не дивлячись на отримані результати, ніхто не може передбачити, як протікатиме чергова пандемія:
“Дуже важливо створити експериментальну модель захворювання на тваринах, заразивши їх високопатогенними вірусами, які можуть стати потенційними збудниками майбутніх епідемій чи пандемій. Маючи подібні моделі, ми зможемо випробувати ліки і вакцини, і це, ясна річ, підвищить нашу готовність”.
Результати дослідження були надруковані у журналі Nature
