Кожна людина за життя переживає чимало подій, про які потім любить розповідати своїм нащадкам. Але не всім вдається врешті поділитися цими історіями через втрату пам’яті від похилого віку чи хвороб. Щоб зберегти історії таких простих людей для наступних поколінь у США стартував національний проект, у рамках якого спогади людей записуються на сучасних носіях інформації і зберігаються в архівах.
Джек Альбертіні відвідує свою 82-річну маму щотижня. Але сьогодні в нього особлива мета. Сьогодні він братиме у своєї мами інтерв‘ю:
«Ми вже записуєм?»
Наступні 40 хвилин Джек записуватиме історію її життя.
«Де ти народилася?»
«У містечку Йорктаун»- відповідає його мама.
Джек намагається розворушити пошкоджену хворобою Альцгеймера пам‘ять.
«І як виглядав будинок в якому ви жили?- продовжує ставити запитання Джек».
«Це був невеличкий селянський будинок. Ми жили з дідусем. Він купляв і продавав коней. В нас була музична група, ми купляли всі інструменти у складчину. Ми навіть ходили один з одним на побачення» - чуємо у відповідь.
Учасник проекту збереження спогадів Джек Альбертіні говорить:
«Я набагато більше знаю тепер про її життя, ніж перед тим, як ми почали цей проект».
По всій країні організатори проекту збереження спогадів безкоштовно пропонують свої послуги. Звернутися до них може будь-хто. Після завершення кожного інтерв‘ю, родини дістають диск із записаними спогадами. А його копія відправляється на зберігання в бібліотеку Конгресу, де кожен може її послухати.
Інший учасник проекту Мілтон Гейбер згадує свою гру у дитячій бейсбольній команді, яка відбулася 70 років тому:
«М‘яч потрапив до мене. Я кинув його так далеко, як тільки міг. Ми виграли і я став героєм матчу».
А 82-річна Ен Чью пригадує, як зустріла свого майбутнього чоловіка:
«Моє серце забилося частіше. І за кілька місяців, забилося і твоє серце».
У відповідь вона чує:
«Ти знаєш, що я тебе досі люблю, більше, ніж будь-коли».
«Я знаю, - каже Ен Чью.
Кожна сім‘я сама вирішує, які питання ставити своїм рідним, яких відповідей шукати.
Учасник проекту Мілтон Гейбер:
«В світі лише єдина Мері Альбертіні - моя мама. Вона виявилася набагато багатогранною особистістю, ніж я навіть міг уявити. Це дуже особлива Мері, чи не так?»
Особлива жінка, історія життя якої варта збереження.
