На початку дев`ятнадцятого сторіччя Сполучені Штати були поділені проблемою рабства. На півдні праця рабів на великих плантаціях була ключовою для вирощування бавовни, тютюну та інших культур. Втім частина американців виступала за припинення рабства. Джон Браун – один з цієї категорії – вирішив перейти до дій. 16 жовтня 1859 року він з групою прихильників захопив Гарперс-Фері – маленьке містечко в штаті Вірджинія, де був великий арсенал зброї. Попри те, що вже минуло 150 років, його постать і дії так і не дістали одностайної оцінки.
Гарперс-Фері – це тихе маленьке містечко в теперішній Західній Вірджинії, з сувенірними крамничками, кав`ярнями та ресторанчиками і національним парком. Багато тутешніх домів побудовано більше ста п’ятдесяти років тому. Втім у 1859 році Гарперс-Фері був інакшим. Розповідає гід Дейвид Фокс:
«Це було галасливе захаращене індустріальне місто в тодішній Вірджинії – найбільшому рабовласницькому штаті».
Тут також містився один з лише двох у США заводів вогнепальної зброї. Джон Браун – активний борець проти рабства – замислив захопити його. Як розповідає Фокс, надвечір 16 жовтня 1859 року з групою прихильників він увійшов в Гарперс-Фері:
«Їх метою було створити перехідний уряд Сполучених Штатів, де було б заборонено рабство і усі люди – незалежно від раси і статі – мали б право голосувати і мали б рівні права».
Браун захопив завод, склади боєприпасів і залізничний міст. 18 людей втратили при цьому життя. Але після тридцяти шести годин Брауна було схоплено в пожежній станції арсеналу. Сьогонді це єдина ще існуюча будівля комплексу. Для декого цей будинок є місцем злочину, де було захоплено вбивцю і зрадника. Для інших – це монумент вибороненій на полі бою свободі.
Проведений над Брауном суд визнав його винним у вбивствах і зраді. Його було страчено 2 грудня 1859 року. Як каже, куратор Вірджинського історичного товариства Вільям Расмуссен, за перебігом подій пильно слідкувала місцева преса.
Завдяки ретельним звітам преси при вивченні Джона Брауна створюється враження, що буквально усі в західному світі мали свою думку про події.
Історик Расмусен є куратором експозиції «Провісник: Рейд Джона Брауна в американській пам’яті» у Вірджинському історичному товаристві в Річмонді. Виставка відображає також, як афро-американці плекають спогади про цю історичну подію. В сімдесятих роках минулого століття афро-американський художник Джейкоб Лоуренс створив серію гравюр «Легенди про Джона Брауна», відображаючи його в образі мученика.
Спенсер Кру – професор американської історії в Університеті Джорджа Мейсона - вважає, що Джон Браун відрізняється від інших противників рабства:
«Він один з небагатьох, які не тільки пожертвували усім задля припинення рабства, але зробили реальну спробу вибороти рабам свободу».
Але хоча Браун лишив пам’ять за готовність віддати життя за свободу інших, він також був готовий за це вбивати. Тому дехто вважає, що його страта була виправданою:
Расмусен каже, що досить багато людей вважає, що Джон Браун таки був божевільним злочинцем. В Гарперс-Фері це питання досі актуальне. Коли правильно використовувати силу, запитує Фокс,і скільки сили можна використовувати задля миру і добра?
Ця тема важлива не тільки в тихому Гарперс-Фері, а й всюди у світі.
