Ветерани Другої світової війни, згадуючи молодість, пам’ятають не лише бої та загиблих товаришів, але й музику того часу. Тоді американські солдати слухали по радіо музику в стилі свінґ та балади у виконанні Бінґа Кросбі, Біллі Голідей, Френка Сінатри та інших. Нещодавно в Музеї Другої світової війни в Новому Орлеані спробували відтворити атмосферу тих часів.
У барі зі сценою відвідувачі музею можуть поринути в еру свінґу. Вікторія Рід, менеджер з розваг Національного музею Другої світової війни, каже, що подібні бари відкривалися скрізь, де були американські солдати, що воювали далеко від дому під час Другої світової війни:
«Перший бар зі сценою відкрився в Американському театрі у Нью-Йорку і він був настільки популярним, що подібні бари почали відриватися навколо світу».
Рід каже, що вона та молоді музиканти закохалися в музику, популярну серед їхніх дідусів та бабусь.
«Коли думаєш про Другу світову війну, то мусиш пам’ятати, що музика була невід’ємною частиною того часу. Багато пісень були про життя солдатів за океаном – ‘Ми ще побачимось’, ‘Це було так давно’. Ці пісні залишаться з нами назавжди. Вони були так добре написані, з такою чудовою мелодією».
Музеї був відритий шостого листопада. Під час церемонії виступали «Сестри Ендрюс» із піснею «Дзвони перемоги».
Ветеранам Другої світової війни, що прийшли на відкриття, музика сподобалася, як і увага дівчат. Вільям Рейн воював на європейському фронті у Другій світовій війні ще будучи підлітком. Він каже:
«Ми тоді чули всю цю музику і я досі пам’ятаю багато пісень. Коли ти чуєш цю музику, воюючи за кордоном, слова багато для тебе значать».
Деякі ветерани та їхні дружини вийшли на танцювальний майданчик. Говорить ветеран Другої світової війни Джон Батц:
«Це здорово, тому що моя дружина любить танцювати і вона завжди веде, а мені це підходить».
Чимало і молодих людей відкрили для себе стиль джиттербаґ і свінґ. У Новому Орлеані, як і в інших містах США, працює чимало танцювальних клубів із спеціалізацією на музиці 40-х років.
