Експерти кажуть, що зусиллям уряду Киргизстану забезпечити виконання санкцій Заходу проти компаній, що постачають товари та обладнання подвійного призначення до Росії, заважає бізнес, нестача адміністративного ресурсу та страх розлютити Кремль.
З 2022 року уряди США та ЄС визнали десяток киргизьких компаній порушниками міжнародних санкцій проти Росії. Згідно з вебсайтом Міністерства фінансів США, "підприємства, що базуються в Киргизстані, часто експортують підконтрольні електронні компоненти та інші технології до Росії після початку Росією повномасштабного вторгнення в Україну. Зокрема через ці поставки, чутливі товари подвійного призначення згодом надходили підприємствам оборонного сектору Росії".
Після вторгнення Москви в Україну у 2022 році, торгівля між Киргизстаном та Росією значно зросла, згідно з даними Державного комітету статистики Киргизстану, а за 11 місяців цього року киргизький експорт до Росії зріс на 47% порівняно з тим же періодом минулого року.
Киргизстан і Росія входять до Євразійського економічного союзу, до якого також належать Вірменія, Білорусь та Казахстан. Як стверджували деякі медіа, Кремль використовує членство Киргизстану в блоці як обхідний канал для обходу санкцій.
Дії Заходу, спрямовані проти киргизьких компаній, роздратували киргизьких чиновників, але вони вжили низку заходів, щоб уникнути додаткових санкцій. У жовтні 2022 року киргизькі банки припинили обробляти транзакції, здійснені за допомогою російських карток "МИР" — основною платіжною системою для громадян Росії.
У серпні цього року киргизький уряд створив нову урядову Державну торгову компанію для участі у зовнішній торгівлі та моніторингу приватних імпортних та експортних операцій.
Через місяць урядова постанова зобов'язала киргизькі банки призупинити грошові операції всіх місцевих та іноземних компаній, залучених до реекспорту товарів з Китаю, Південної Кореї та ЄС через Киргизстан до Росії. Державна торгова компанія була звільнена від цієї вимоги.
Киргизькі чиновники назвали ці заходи ефективними, а міністр економіки й торгівлі Даніяр Амангельдієв у жовтні заявив: "У нас є зобов’язання, і ми їх виконуємо. Відповідно, такі [підсанкційні] товари до нас ніколи не надходили й не проходили нашою територією".
Проте регіональні експерти змальовують іншу картину.
Політолог з Бішкека Еміль Джураєв повідомив Голосу Америки електронною поштою, що здатність Киргизстану виконувати санкції Заходу обмежена.
"Це компетенція митної служби [Киргизстану], яка повинна мати повну інформацію про те, які товари експортуються та імпортуються. У такий спосіб можна було б побачити, що постачається до Росії. Але в нашій країні такі [підсанкційні] товари завозяться через контрабандні [канали]", – сказав він.
Тим часом дії уряду щодо контролю над зовнішньою торгівлею через Державну торгову компанію викликали острах серед киргизького бізнесу. Аскар Сидиков, голова Міжнародної ділової ради, бізнес-асоціації, розташованої в Бішкеку, сказав під час круглого столу в Бішкеку 15 жовтня, що кількість комерційних транзакцій може сягати сотень і тисяч, з чим уряд, ймовірно, не в змозі впоратися.
"З огляду на те, що компанія була створена нещодавно, і їй бракує досвіду подібних операцій, — сказав він, маючи на увазі Державну торгову компанію, — це може мати значні [негативні] наслідки для інтересів країни та прибутковості банківського сектору та бізнес спільнота".
Сидиков також додав, що киргизькі підприємці мають розпливчасті уявлення про те, що таке підсанкційні "товари подвійного призначення", маючи на увазі, що влада Киргизстану повинна зробити більше для підвищення обізнаності про це питання серед експортноорієнтованих бізнесів.
Киргизькій владі також складно впоратися з покаранням компаній, причетних до ухилення від санкцій. Станом на грудень уряд Киргизстану скасував реєстрацію лише двох киргизьких компаній, які були включені до санкційного списку США.
"Закриття кількох компаній не матиме великого значення", — сказала Голосу Америки киргизька підприємиця, чия компанія імпортує товари з Китаю, за умови, що буде названо лише її ім’я, Назіра.
"У цьому бізнесі залучені сотні [киргизьких] компаній", — сказала вона, маючи на увазі ухилення від санкцій.
Страх антагонізувати Росію
На пресконференції 25 листопада посол Росії в Киргизстані Сергій Вакунов розкритикував вторинні санкції Заходу проти киргизьких компаній, назвавши їх "прямим втручанням іноземних держав у справи суверенної країни, такої як Киргизстан".
Киргизький політичний аналітик, який говорив з Голосом Америки на умовах анонімності через побоювання помсти з боку влади, сказав, що киргизький уряд не хоче вживати заходів, які можуть антагонізувати Росію.
На початку жовтня в інтерв'ю російським державним ЗМІ президент Киргизстану Садир Джапаров розкритикував тиск Заходу на Киргизстан.
За його словами, подорожуючи Європою, він чує, як посадовці ЄС з одного боку кажуть, що Росію треба покарати за вторгнення в Україну, але ці країни продовжують співпрацювати з Росією.
"Вони не повинні вказувати нам або просити нас не співпрацювати з Росією чи СНД", - сказав він, маючи на увазі Співдружність Незалежних Держав, альянс ряду колишніх радянських республік.
Західні дипломати, очевидно, знають, що надмірний тиск може підштовхнути Киргизстан до зближення з Росією. У березневому інтерв'ю киргизьким медіа посол США в Киргизстані Лесслі Вігері сказав, що санкції "не мають на меті перешкодити Киргизстану підтримувати економічні відносини з Росією", додавши, що "ми не переслідуємо такої мети".
Проте, західні уряди не бажають зменшувати тиск на Киргизстан.
Наприкінці жовтня уряд США додав ще чотири центральноазіатські компанії, включаючи одну компанію з Киргизстану, до свого санкційного списку, що свідчить про те, що незаконна торгівля продовжується.
Деякі експерти сумніваються, що цей останній захід матиме якийсь вплив.
Джоанна Лілліс, журналістка з Алмати у Казахстані й авторка книги "Темні тіні: всередині таємного світу Казахстану", сказала Голосу Америки: "Очевидно, що нинішня система не діє як достатній фактор стримування, й необхідно вжити подальших заходів, щоб перешкодити цій торгівлі".
"Цілком можливо, — сказала вона, — що запровадження санкцій проти окремих осіб, а не компаній, може посилити фактор стримування".
