Активісти-правозахисники кажуть, що 2009 рік був надзвичайно успішним у відносинах між Російською православною церквою і урядом Росії. Але це, зазначають вони, - не на користь інших віросповідань.
Сергій Мозговий із московського Інституту свободи совісті сказав під час прес-конфернеції, що російська влада приспішуює схвалення законів, що легітимізували б рішення зроблене дещо раніше президентом Дмитром Медвєдєвим щодо Російської православної церкви. Це стосується, зокрема, навчання православ’я у школах та університетах і створення капеланського корпусу у збройних силах.
«Це представляє місіонерську роботу - паству - для Російської православної церкви, яка, що слід сказати, підтримує будь-які: навіть не правові, навіть антинародні рішення влади. Далі - це є вирішення урядом економічних аспектів РПЦ, пов’язаних із нерухомим майном, культурними цінностями і так далі».
Російський патріарх Кирил зустрічався із прем’єр-міністром Володимиром Путіниим 5 січня. Вони обговорили питання повернення церкві конфіскованого радянською владою майна, що і далі є під державним контролем. А газета «Комерсант» за 14 січня пише, що Путін закликав до активізації законодавства про легалізацію церковного майна, яке вирішується у міністерстві економіки ще від 2007 року.
Патріарх Кирил відкрив шестиденний симпозіум: «Практичний досвід і перспективи співпраці між церквою і державою у галузі освіти » словами:
«Цей форум покликаний служити об’єднанню суспільних сил у нелегкій справі духовного перевтілення вітчизни, що не можливе без удосконалення всієї системи виховання і освіти».
Сергій Бур’янов, який також працює в Інституті свободи совісті каже, що церква і держава в Росії підтримують взаємовигідні для них відносини.
«Держава отримує деяке благословення, деяку сакралізацію, так як православна церква є носієм авторитету; а релігійні організації отримують нерухомість, пряме фінансування і так далі…».
Дедалі тісніша співпраця між Кремлем і Російською православною церквою викликає явне занепокоєння можливістю нанесення шкоди іншим віруванням і відгалуженням православ’я у Росії.
Автономні Російські православні церкви у місті Суздаль порушили справу про повернення їм 10 церков, які, за їхнім твердженням були нелегально передані судом в головне русло. А «Свідки Єгови» кажуть, що їхнім послідовникам загрожує ув’язнення за розповсюдження їхньої літератури на підставі статті 282 Кримінального кодексу Росії, що є сучасною версією колишньої заборони антирадянської агітації та пропаганди. Ярослав Сівульський - представник виконавчого органу «Свідків Єгови» в Росії.
«По всій країні, - каже він,- ми спостерігаємо посилення тиску на наших віруючих, починають проводитись масові затримування, арешти, проводяться обшуки в домах, у молитовних домах, вилучається молитовна література».
Експерт московського Інституту прав людини Єлена Рябініна, спеціаліст з питань пов’язаних із центрально-азійськими утікачами каже, що представники влади вдаються до ксенофобії і залякувань тероризмом, коли мова заходить про мусульман.
«Якщо врахувати, що репресіям піддають людей, які не здійснювали і не планували будь-яких насильницьких дій і, взагалі, не мали до них ніякого відношення, але погляди яких можуть не співпадати з тими проявами ісламу, що їх згідна терпіти російська влада (що є нелегким для визначення поняттям) - то, безумовно, ця кампанія являється не чим іншим, як переслідуванням людей за релігійні переконання».
Сергій Мозговий зазначає, що Китай і Російська православна церква постійно обмінюються досвідом про способи чинення тиску на вільнодумців та послідовників іншої віри у боротьбі нібито проти, так званих, сект.
«Китайська народна республіка постійно обмінюється з Російською православною церквою досвідом у тому як чинити тиск на інакодумців та представників інших вірувань. Це постійний обмін між ними досвідом у боротьбі, з так званими, сектами».
Виступаючи нещодавно в Кремлі, патріарх Кирил сказав, що метою спільних церковно-державних зусиль в галузі освіти є створення сприятливої атмосфери для запобігання національній та релігійній ворожнечі в Росії. Натомість активісти-правозахисники закликають уряд Росії до релігійної толерантності і анулювання законів, що дають перевагу Російській православній церкві.
Сергій Мозговий із московського Інституту свободи совісті сказав під час прес-конфернеції, що російська влада приспішуює схвалення законів, що легітимізували б рішення зроблене дещо раніше президентом Дмитром Медвєдєвим щодо Російської православної церкви. Це стосується, зокрема, навчання православ’я у школах та університетах і створення капеланського корпусу у збройних силах.
«Це представляє місіонерську роботу - паству - для Російської православної церкви, яка, що слід сказати, підтримує будь-які: навіть не правові, навіть антинародні рішення влади. Далі - це є вирішення урядом економічних аспектів РПЦ, пов’язаних із нерухомим майном, культурними цінностями і так далі».
Російський патріарх Кирил зустрічався із прем’єр-міністром Володимиром Путіниим 5 січня. Вони обговорили питання повернення церкві конфіскованого радянською владою майна, що і далі є під державним контролем. А газета «Комерсант» за 14 січня пише, що Путін закликав до активізації законодавства про легалізацію церковного майна, яке вирішується у міністерстві економіки ще від 2007 року.
Патріарх Кирил відкрив шестиденний симпозіум: «Практичний досвід і перспективи співпраці між церквою і державою у галузі освіти » словами:
«Цей форум покликаний служити об’єднанню суспільних сил у нелегкій справі духовного перевтілення вітчизни, що не можливе без удосконалення всієї системи виховання і освіти».
Сергій Бур’янов, який також працює в Інституті свободи совісті каже, що церква і держава в Росії підтримують взаємовигідні для них відносини.
«Держава отримує деяке благословення, деяку сакралізацію, так як православна церква є носієм авторитету; а релігійні організації отримують нерухомість, пряме фінансування і так далі…».
Дедалі тісніша співпраця між Кремлем і Російською православною церквою викликає явне занепокоєння можливістю нанесення шкоди іншим віруванням і відгалуженням православ’я у Росії.
Автономні Російські православні церкви у місті Суздаль порушили справу про повернення їм 10 церков, які, за їхнім твердженням були нелегально передані судом в головне русло. А «Свідки Єгови» кажуть, що їхнім послідовникам загрожує ув’язнення за розповсюдження їхньої літератури на підставі статті 282 Кримінального кодексу Росії, що є сучасною версією колишньої заборони антирадянської агітації та пропаганди. Ярослав Сівульський - представник виконавчого органу «Свідків Єгови» в Росії.
«По всій країні, - каже він,- ми спостерігаємо посилення тиску на наших віруючих, починають проводитись масові затримування, арешти, проводяться обшуки в домах, у молитовних домах, вилучається молитовна література».
Експерт московського Інституту прав людини Єлена Рябініна, спеціаліст з питань пов’язаних із центрально-азійськими утікачами каже, що представники влади вдаються до ксенофобії і залякувань тероризмом, коли мова заходить про мусульман.
«Якщо врахувати, що репресіям піддають людей, які не здійснювали і не планували будь-яких насильницьких дій і, взагалі, не мали до них ніякого відношення, але погляди яких можуть не співпадати з тими проявами ісламу, що їх згідна терпіти російська влада (що є нелегким для визначення поняттям) - то, безумовно, ця кампанія являється не чим іншим, як переслідуванням людей за релігійні переконання».
Сергій Мозговий зазначає, що Китай і Російська православна церква постійно обмінюються досвідом про способи чинення тиску на вільнодумців та послідовників іншої віри у боротьбі нібито проти, так званих, сект.
«Китайська народна республіка постійно обмінюється з Російською православною церквою досвідом у тому як чинити тиск на інакодумців та представників інших вірувань. Це постійний обмін між ними досвідом у боротьбі, з так званими, сектами».
Виступаючи нещодавно в Кремлі, патріарх Кирил сказав, що метою спільних церковно-державних зусиль в галузі освіти є створення сприятливої атмосфери для запобігання національній та релігійній ворожнечі в Росії. Натомість активісти-правозахисники закликають уряд Росії до релігійної толерантності і анулювання законів, що дають перевагу Російській православній церкві.