Протистояння у Верховній Раді щодо пропонованих змін до Конституції може перешкодити схваленню парламентами України та Польщі спільної заяви щодо волинських подій 1943 року. Сторони домовилися про одночасний розгляд цього питання у четвер, 10-го липня. Тим часом українські історики вимагають продовження досліджень обставин етнічних сутичок на Волині під час Другої світової війни.
Історик Ярослав Дуткевич досліджує події на Волині під час другої світової війни. 60 років тому тут розпочалася одна із найтрагічніших сторінок історії українсько-польських відносин. За деякими даними, десятки тисяч людей загинули внаслідок етнічних сутичок. Польські історики кажуть, що вояки Української Повстанської армії вбили майже 60 тисяч мирних людей польського походження.
Дуткевич називає ці дані неправдивими і звинувачує польських колег в упередженості. За даними історика, збройні напади і жертви були спільними. Їх провокували польський уряд в Лондоні, німецькі окупаційні війська та радянська влада.
Історик Володимир Сергійчук каже, що УПА була змушена оголосити війну полякам, які вели себе ворожо на українських землях. Він погоджується, що без додаткових досліджень встановити істину в цьому питанні буде неможливо.
У четвер український і польський парламенти мають ухвалити спільну заяву у зв`язку з 60-ю річницею Волинської трагедії. Її текст написала спільна комісія. На сьогодні текст заяви повністю узгоджений. Згідно домовленості, голосування про ухвалення цієї заяви в українському та польському парламенті повинно відбутись синхронно.
Однак критика тексту ухвали продовжує лунати як від лівих, так і від націоналістичних партій. Лідер КПУ Петро Симоненко застерігає від того, щоб залишати у тексті заяви слова про вибачення українського народу за волинську Трагедію. На переконання комуністів, український народ не причетний до цих подій. Симоненко покладає вину за вбивства поляків на вояків Української повстанської армії.
Має претензії до тексту і лідер УНА депутат Андрій Шкіль. Він не задоволений тим, що у преамбулі до ухвали залишилося слово „екстермінація" щодо польського цивільного населення. Цей вираз, який означає винищення, на думку депутата, не віддзеркалює події 1943 року, оскільки ці дії сторін були взаємними.
І хоча, за словами голови Верховної Ради Володимира Литвина, процес узгодження був надзвичайно складним, він вважає, що вдалося ухвалити оптимальне рішення. На думку спікера, формулювання заяви є досить виваженими і не ображають жодну зі сторін, але водночас віддають шану жертвам трагедії.
Втім зірвати голосування за цей документ можуть не зауваження до тексту – адже сторони домовилися не вносити до них правки. Завадити ухваленню документа може розгляд в українському парламенті проектів політичної реформи. Опозиція погрожує знову заблокувати роботу Ради.
А це може зіпсувати зустріч президентів Польщі та України, які запланували 11 липня в селі Павлівка спільний захід з нагоди 60-річчя трагічних подій на Волині. Александр Кваснєвський та Леонід Кучма планують вшанувати пам’ять загиблих з обох сторін.
