Президент Росії Володимир Путін заперечує, що він прагне витіснити вплив Заходу в Африці, в той час, як новий аналіз свідчить, що військова розвідка Кремля перебрала на себе діяльність розформованого російського воєнізованого угруповання "Група Вагнера" на континенті.
У телевізійному інтерв'ю, яке транслювали в Росії 13 березня, Путін відкинув заяви про те, що Москва прагне витіснити Францію як основного партнера таких країн, як Малі, Нігер і Буркіна-Фасо.
"Ми нікого не видавлювали. Просто африканські лідери певних країн домовлялись з російськими економічними операторами, хотіли з ними працювати і не хотіли працювати з французами в окремих сферах. Це навіть не наша ініціатива, це була ініціатива з боку наших африканських друзів", — сказав Путін.
"Ми нікого не підбурюємо і не прагнемо нікого налаштувати проти Франції. Чесно кажучи, таких в цілому державних, загальнонаціональних завдань на рівні російської держави у нас немає. Ми з ними просто дружимо, і все", — додав російський президент.
"Пакет виживання режиму"
За останнє десятиліття аналітики кажуть, що Москва прагнула розширити свій вплив в Африці розгортаючи російські війська — часто під виглядом воєнізованих бойовиків — і домовляючись з африканськими урядами щодо постачання зброї в обмін на доступ до ресурсів.
Нещодавній аналіз британського Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) показує, що Росія перейменувала колишню воєнізовану "Групу Вагнера" в експедиційний корпус, який зараз знаходиться під контролем московської військової розвідки — відомої як ГРУ — і пропонує те, що вона називає "пакетом виживання режиму" автократичним урядам в Африці.
"У той час, коли багато західних держав намагалися економічно ізолювати Росію після повномасштабного вторгнення в Україну, Путін бачив розвиток економічних зв’язків з Африкою та Близьким Сходом як засіб для захисту Росії від санкцій, і у нього була пропозиція для лідерів цих держав", — йдеться у повідомленні.
"Це було зосереджено на припущенні про те, що "міжнародний порядок, заснований на правилах", за який виступає Захід, структурно підтримує західні інтереси, тоді як акцент Росії на суверенітеті запропонує взаємовигідне партнерство. Реальність — як визнали російські чиновники всередині країни — була оновленим російським колоніалізмом", — йдеться у звіті RUSI.
Ребрендинг "Групи Вагнера"
Бойовики "Групи Вагнера" були розміщені в декількох африканських країнах, включаючи Лівію, Судан, Центральноафриканську Республіку, Нігер, Буркіна-Фасо та Малі. Їх часто звинувачували у скоєнні масових порушень прав людини.
У червні 2023 року, коли Росія намагалася досягти прогресу в Україні, керівник "Групи Вагнера" Євген Пригожин очолив невдалий заколот проти Москви, звинувативши Міністерство оборони у позбавленні його бійців боєприпасів. Незабаром після цього "Групу Вагнер" розформували. Через два місяці Пригожин загинув у підозрілій авіакатастрофі.
Це залишило дилему для Кремля: що робити з операціями "Групи Вагнера" в Африці?
Аналіз показує, що Москва перейменувала "Групу Вагнера" в експедиційний корпус ГРУ, російського військового розвідувального управління, з метою залучення ще 40 тисяч військовослужбовців для служби в армії. Мета корпусу - захист російських інтересів за кордоном, включаючи доступ до таких ресурсів, як нафта, газ і корисні копалини, а також зменшення вразливості Москви до західних санкцій.
Російський колоніалізм
"Те, що вони роблять, це просто розширення колоніалізму в країнах глобального Півдня. І зараз вони дуже зосереджені на африканських країнах, але у них є плани також щодо Латинської Америки, деяких азійських країн. У них також будуть політтехнологи, медіаексперти, розвідники, які спеціалізуються на політичній війні, економічних операціях. Таким чином, практично все для того, щоб мати можливість не лише проникнути в ті країни Глобального Півдня, а й встановити там проросійські режими", — сказав Данилюк Голосу Америки.
У звіті RUSI йдеться, що Росія допомогла спровокувати військові перевороти в деяких частинах Африки і тепер прагне витіснити вплив Заходу.
Малі
Франція та інші європейські країни відправили війська в Малі у 2013 році, щоб допомогти боротися з ісламістським повстанням. Війська відкликали у 2022 році після послідовних військових переворотів і розриву відносин між Парижем і Бамако. 12 тисяч осіб миротворчих сил ООН також вийшли минулого року на прохання уряду хунти.
Кілька сотень підтримуваних Росією бойовиків зараз перебувають у Малі, підтримуючи військову хунту під керівництвом тимчасового президента-полковника Ассімі Гоїта. Москва також підтримала військові уряди в Нігері та Буркіна-Фасо, а також підтримує генерала Халіфу Хафтара в Лівії проти уряду єдності під керівництвом прем’єр-міністра Абдула-Гаміда Дбейбеха.
"Правдоподібне заперечення"
Твердження, що "Група Вагнера" була окремою від Кремля приватною армією, дозволило Росії заперечувати участь у операціях в Африці. "Багато операцій проводилися або на шкоду іншим державам, або вони порушували резолюції Ради Безпеки ООН", — йдеться у доповіді RUSI.
"Проблема Експедиційного корпусу полягає в тому, що він ризикує усунути це правдоподібне заперечення… Схоже, що Росія нарешті вирішила явно кинути виклик міжнародній системі, а не удавати, що дотримується її".
Виклик для Заходу
Автори доповіді попереджають, що розширення Росією операцій в Африці може мати серйозні наслідки для Європи та Заходу.
"Через постійну нестабільність Росія може підштовхнути міграцію до Європи, створюючи умови для політичної дестабілізації, — попереджають автори. — Збільшується також вплив на природні ресурси. Можливо, найбільш проблематичним є те, як апелювання до цінностей відкриває Росії доступ до спільнот, які взаємодіють з низкою екстремістських переконань".
