До Нової Каховки вони прибули, щоб поміркувати над тим, як зробити Херсонську область більш привабливою для туристів з усього світу.
Поки що тут голий степ і дикий SPA-курорт, про який чули навіть не всі місцеві
Озеро Сиваш, а за ним на обрії – захоплений Росією Крим. Тут на крайньому півдні Херсонщини на туриста чекає диво природи. Лемурійське озеро, колір води в якому – рожевий.
Ця рожева вода ще крутішого посолу, ніж у Мертвому морі. А лікувальні грязі сертифіковані в ЄС, гоять невиліковні рани, омолоджують шкіру.
Поки що тут голий степ і дикий SPA-курорт, про який чули навіть не всі місцеві.
Рожеве Лемурійське озеро – одна із зупинок «Соляного шляху». Так зветься туристичний маршрут, а колись тим шляхом чумаки їздили у Крим по сіль. От і зараз є плани запустити вздовж Асканії-Нової бричку, запряжену волами, з гідом у солом’яному брилі.
Про це розповідає керівник ГО «Таврійське об’єднання територіальних громад» Павло Ярмій.
«Херсонщина завжди була коло Криму, і раніше воно було як під носом, нічого не видно. Усі кажуть – Боже, я ніколи не знав, що Херсонщина така! - А коли ти її бачив? – Ну я ж проїжджав, каже, в Крим. Оце було так, усі приїжджали через Херсонщину в Крим і ніколи її не бачили», - каже Ярмій.
Побачити Херсонщину висадився американський десант. На Таврійський туристичний конгрес завітала група волонтерів Корпусу миру США. Повбиралися у вишиванки, повисвячувались у козаки й козачки.
Вони експерти в туристичному бізнесі. Є музейниця з Нью-Йорка, менеджер готельної мережі «Меріотт»,співробітниця національного парку «Єллоустоун». Є шеф-кухар, знавець кулінарного туризму.
Мають ідеї, як розкрутити туристичну привабливість Херсонщини. Зараз волонтери працюють у різних містах і селах України, а сюди у Нову Каховку з'їхались взяти участь у конгресі.
Надавши поради, базовані на американському досвіді, й самі мали нагоду познайомитися з родзинками таврійського «Соляного шляху».
Продегустувати колекційні вина з винарень князя Трубецького, поблукати барханами Олешківських пісків, помилуватися лілеями у диких лабіринтах Дніпровських плавнів. Побували в селі, де живуть вікінги, що розмовляють розмовляють старошведською. Напилися джерельної води. Скуштували справжньої «чумацької юшки».
Як каже волонтерка Корпусу миру США Доніел Голдінгер, «Я бачу великий потенціал у цьому регіоні, бо тут стільки унікальних красот. До того ж усе це майже незаймане – первозданна природа, якраз те, що треба для відпочинку і релаксації».
Волонтер Джеффрі Кронберг, шеф-кухар і експерт з гастротуризму додає: «Я люблю вареники, голубці, сало, чорний хліб і часник, червоний борщ. А щоб зробити ще привабливішою місцеву кухню, я порадив би надавати більше інформації про постачальників продуктів. У нас в Америці це дуже популярно: вказувати, звідки їжа, і наголошувати на тому, що ви співпрацюєте з місцевими фермерами».
Як каже волонтер Корпусу миру Томас Чой, «Я сам приїхав би сюди туристом з Америки, якби знав, що тут стільки всього можна побачити. І я вважаю, що справа лише за вдалим маркетингом, за тим, щоб були дороги та інфраструктура. І туристи з'являться. Бо такі атракції, як, скажімо, Лемурійське озеро, унікальна річ для всього світу. Тому Херсонщина точно має великий туристичний потенціал».
Дивіться також: Якщо знання - це скарб, то, де знання здобувати ефективніше та веселіше?
