Україна не буде платити російському «Газпрому» штраф у розмірі семи мільярдів доларів за недобір газу у минулому році. А якщо Росія не буде знижувати ціну на газ для України, то вона ризикує втратити ключовий експортний ринок, - сказав в інтерв’ю The Wall Street Journal міністр закордонних справ України Леонід Кожара.
Проте, «Газпром» і так не розраховує на українські гроші, гра за значно вищими ставками. В Росії знають, що Україна не має грошей в бюджеті, щоб погасити штраф, навіть, якби захотіла. Тому Моква погодиться і на українську газотранспортну систему, щоб списати борги, вважають експерти. Хоча газової війни не буде – буде психологічний тиск і розрахунок на схильність українських чиновників до «міжсобойчиків».
«Якщо треба буде, то «Газпром» підтверджуватиме борг в Стокгольмському арбітражному суді. Можливо, не доводячи справу до початку розгляду, але посиливши тиск на українську сторону. Так створиться проекція загрози, мовляв, не можете повернути борг, тоді розраховуйтеся активами», - сказав директор енергетичних питань програм Центра «Номос» Михайло Гончар. «Українська сторона настрахана можливістю негативного результату в арбітражі буде схильна до закулісних переговорів і чергових поступок».
Розрахунок ведеться і на те, що українські переговорники не завжди до кінця перечитують контракти і тому легше піддаються на такий тиск зі сторони, вважає Гончар. За контрактами поставки російського газу в Україну, діє принцип «бери чи плати», але він зафіксований декларативно, і не розписано, як саме діє цей механізм. Тому експерти сумніваються, якщо справа дійде до арбітражного суду, що він визнає Україну зобов’язаною виконувати задекларовану норму.
Складніші наслідки для України можуть мати саме поспішні рішення, які приймаються за зачиненими дверима, вважає голова наглядової ради «Києвенерго», колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков. Україна має сильні аргументи в переговорах з «Газпромом», якщо тільки не забуде їх використати. Експерт нагадує, що Україна за обсягами - найбільший покупець російського газу, без якого «Газпрому» не обійтися. Другим аргументом у переговорах може стати те, що без газотранспортної системи України не зможе працювати ні газотранспортна система Росії, ні Європи. А без українських газосховищ неможливі поставки газу в Європу з Росії, навіть якщо будуть введені у дію нові газопроводи.
«Мене дивує сама постановка питання та проведення переговорів. Вони проходять на рівні якихось «міжсобойчиків» про які нічого невідомо, якщо не просочиться якась інформація», - сказав Плачков. «Це найважливіші переговори для України, у цей процес повинні включатися всі держструктури, які мають відношення до цього питання».
Тиск «Газпрому» був би не таким страшним для українських чиновників, якби Росія не була головним монопольним експортером газу в країну. Експерти говорять, для того, щоб зменшити впливовість Москви на українську економіку та навіть політику потрібно шукати альтернативу російському газу.
Одним з перших кроків може бути взяти у союзники країни ЄС. Для цього, потрібно заключати контракти не на кордоні Росія-Україна, а Україна-Західна Європа, вважає Плачков. Ще одним кроком може бути використання інших видів енергоресурсів, наприклад, сланцевого газу. А також, країна має потенціал розвитку альтернативної енергетики.
Проте, «Газпром» і так не розраховує на українські гроші, гра за значно вищими ставками. В Росії знають, що Україна не має грошей в бюджеті, щоб погасити штраф, навіть, якби захотіла. Тому Моква погодиться і на українську газотранспортну систему, щоб списати борги, вважають експерти. Хоча газової війни не буде – буде психологічний тиск і розрахунок на схильність українських чиновників до «міжсобойчиків».
«Якщо треба буде, то «Газпром» підтверджуватиме борг в Стокгольмському арбітражному суді. Можливо, не доводячи справу до початку розгляду, але посиливши тиск на українську сторону. Так створиться проекція загрози, мовляв, не можете повернути борг, тоді розраховуйтеся активами», - сказав директор енергетичних питань програм Центра «Номос» Михайло Гончар. «Українська сторона настрахана можливістю негативного результату в арбітражі буде схильна до закулісних переговорів і чергових поступок».
Розрахунок ведеться і на те, що українські переговорники не завжди до кінця перечитують контракти і тому легше піддаються на такий тиск зі сторони, вважає Гончар. За контрактами поставки російського газу в Україну, діє принцип «бери чи плати», але він зафіксований декларативно, і не розписано, як саме діє цей механізм. Тому експерти сумніваються, якщо справа дійде до арбітражного суду, що він визнає Україну зобов’язаною виконувати задекларовану норму.
Складніші наслідки для України можуть мати саме поспішні рішення, які приймаються за зачиненими дверима, вважає голова наглядової ради «Києвенерго», колишній міністр палива та енергетики Іван Плачков. Україна має сильні аргументи в переговорах з «Газпромом», якщо тільки не забуде їх використати. Експерт нагадує, що Україна за обсягами - найбільший покупець російського газу, без якого «Газпрому» не обійтися. Другим аргументом у переговорах може стати те, що без газотранспортної системи України не зможе працювати ні газотранспортна система Росії, ні Європи. А без українських газосховищ неможливі поставки газу в Європу з Росії, навіть якщо будуть введені у дію нові газопроводи.
«Якщо треба буде, то «Газпром» підтверджуватиме борг в Стокгольмському арбітражному суді. Можливо, не доводячи справу до початку розгляду, але посиливши тиск на українську сторону. Так створиться проекція загрози, мовляв, не можете повернути борг, тоді розраховуйтеся активами».Михайло Гончар, Центр «Номос»
«Мене дивує сама постановка питання та проведення переговорів. Вони проходять на рівні якихось «міжсобойчиків» про які нічого невідомо, якщо не просочиться якась інформація», - сказав Плачков. «Це найважливіші переговори для України, у цей процес повинні включатися всі держструктури, які мають відношення до цього питання».
Тиск «Газпрому» був би не таким страшним для українських чиновників, якби Росія не була головним монопольним експортером газу в країну. Експерти говорять, для того, щоб зменшити впливовість Москви на українську економіку та навіть політику потрібно шукати альтернативу російському газу.
Одним з перших кроків може бути взяти у союзники країни ЄС. Для цього, потрібно заключати контракти не на кордоні Росія-Україна, а Україна-Західна Європа, вважає Плачков. Ще одним кроком може бути використання інших видів енергоресурсів, наприклад, сланцевого газу. А також, країна має потенціал розвитку альтернативної енергетики.