Спостережна місія від Європейського парламенту у складі колишніх президентів Польщі Олександра Квасневського та Європарламенту Пета Кокса приїхала в Україну. Головне завдання – дізнатися, як українська влада вирішує питання з політичними ув’язненнями і, які нові методи придумала, щоб унеможливити застосування вибіркового правосуддя. Для цього євродепутати у четвер зустрілися з колишньою прем’єркою Юлією Тимошенко. За наступні кілька днів вони поговорять з представниками опозиційних та провладних політичних сил у парламенті. Зібрану інформацію і висновки про ситуацію в Україні Кокс та Квасневський оприлюднять у своєму звіті керівництву ЄС у квітні.
«Проблема у тому, що Україні немає що продемонструвати з точки зору виконання індикаторів, які були опубліковані раніше, і були розроблені Єврокомісією», - сказав «Голосу Америки» експерт з європейської інтеграції, партнер компанії "IMG partners" Вадим Трюхан. «По першому питанню не зроблено нічого, і немає сигналів, що буде знайдений механізм, який дозволить звільнити з-під варти Тимошенко та Луценка».
Кокс та Квасневський близько трьох годин провели на території лікарні у Харкові, де знаходиться екс-прем’єр Юлія Тимошенко. Незадовго до їх приїзду до медзакладу зайшли начальник Качанівської виправної колонії Ігор Коллащіков, начальник управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області та прокурор Харківської області. Пізніше, під вигуки прихильників Тимошенко: «Юлі волю!», євроспостерігачі залишили територію лікарні не відповідаючи на запитання журналістів.
«Головна ціль цієї місії – визволити Тимошенко та Луценка, все інше – похідне. Місія потерпіла поразку, Янукович та його оточення виграли», - сказав «Голосу Америки» президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць. «Гірше те, що вони навіть не відчули того, що відбувається в Україні і те, що країна вже увійшла у стадію хаосу з одного боку, а іншого – переживає відхід від будь-яких норм. Ці два процеси набувають швидкості, це стає головним викликом».
Місія Кокса-Квасневського була створена у червні 2012-го року для того, щоб допомогти українській владі розв’язати проблеми вибіркового правосуддя та верховенства права. Це б покращило співпрацю України з ЄС також і з інших питань. Коломієць вважає, що жодна мета європереговорників не була досягнута. Адже за сьогоднішнього політичного позиціонування президента Януковича та його оточення, політика «шукання компромісу», яку обрали переговорники, була провальною з самого початку.
«Я думаю, що звіт у квітні буде черговим папірцем на який тут, в Україні, ніхто не зверне уваги. Чи вплине він на позиції національних урядів ЄС щодо Угоди про асоціацію? На одних вплине, на інших – ні. Я думаю, що критична маса, за більшістю якої буде рішення, вже сформувала свою позицію, а ці папери не будуть мати жодного значення», - сказав Коломієць.
Якби Україна хотіла врахувати попередні рекомендації та більш тісно співпрацювати з ЄС - для цього потрібне тільки бажання президента, вважає Трюхан. Утім, він прогнозує, що переговори з таких «болючих» для влади питань, як політичні ув’язнення та забезпечення верховенства права, будуть тривати аж до останнього моменту, коли представники ЄС повинні будуть оприлюднити своє рішення - чи підписувати Угоду про асоціацію з Україною.
З технічної точки зору, немає проблем швидко прийняти закони та підзаконні акти, які рекомендують європарламентарі. За три роки президентства Януковича, не один раз було продемонстровано – якщо є воля президента – закони приймаються моментально. Якщо такого бажання немає, то шукаються недосконалості закону, він переписується, а потім відомства довго визначаються, хто за що має відповідати.
«Якщо немає політичної волі, то українська влада грає у пінг-понг законами, але ЄС вже втомився, що в Україні все перекидається з однієї влади – на іншу. Насправді, в Україні все вирішує одна людина – це президент Янукович. Від наявності у нього політичної волі залежить забезпечення виконання рекомендацій Європи», - сказав Трюхан.
У середу поспілкуватися з українськими високопосадовцями приїздив президент Парламентської асамблеї Ради Європи Жан-Клод Міньйон. Він порадив Україні пришвидшити реформи в судовій сфері та вирішити питання щодо Тимошенко та Луценка. Наостанок, європосадовець нагадав про Угоду про асоціацію з ЄС, яку, згідно зі заявами української влади, вона таки розраховує підписати у листопаді.
«Проблема у тому, що Україні немає що продемонструвати з точки зору виконання індикаторів, які були опубліковані раніше, і були розроблені Єврокомісією», - сказав «Голосу Америки» експерт з європейської інтеграції, партнер компанії "IMG partners" Вадим Трюхан. «По першому питанню не зроблено нічого, і немає сигналів, що буде знайдений механізм, який дозволить звільнити з-під варти Тимошенко та Луценка».
Кокс та Квасневський близько трьох годин провели на території лікарні у Харкові, де знаходиться екс-прем’єр Юлія Тимошенко. Незадовго до їх приїзду до медзакладу зайшли начальник Качанівської виправної колонії Ігор Коллащіков, начальник управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області та прокурор Харківської області. Пізніше, під вигуки прихильників Тимошенко: «Юлі волю!», євроспостерігачі залишили територію лікарні не відповідаючи на запитання журналістів.
«Головна ціль цієї місії – визволити Тимошенко та Луценка, все інше – похідне. Місія потерпіла поразку, Янукович та його оточення виграли», - сказав «Голосу Америки» президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць. «Гірше те, що вони навіть не відчули того, що відбувається в Україні і те, що країна вже увійшла у стадію хаосу з одного боку, а іншого – переживає відхід від будь-яких норм. Ці два процеси набувають швидкості, це стає головним викликом».
Місія Кокса-Квасневського була створена у червні 2012-го року для того, щоб допомогти українській владі розв’язати проблеми вибіркового правосуддя та верховенства права. Це б покращило співпрацю України з ЄС також і з інших питань. Коломієць вважає, що жодна мета європереговорників не була досягнута. Адже за сьогоднішнього політичного позиціонування президента Януковича та його оточення, політика «шукання компромісу», яку обрали переговорники, була провальною з самого початку.
«Я думаю, що звіт у квітні буде черговим папірцем на який тут, в Україні, ніхто не зверне уваги. Чи вплине він на позиції національних урядів ЄС щодо Угоди про асоціацію? На одних вплине, на інших – ні. Я думаю, що критична маса, за більшістю якої буде рішення, вже сформувала свою позицію, а ці папери не будуть мати жодного значення», - сказав Коломієць.
Якби Україна хотіла врахувати попередні рекомендації та більш тісно співпрацювати з ЄС - для цього потрібне тільки бажання президента, вважає Трюхан. Утім, він прогнозує, що переговори з таких «болючих» для влади питань, як політичні ув’язнення та забезпечення верховенства права, будуть тривати аж до останнього моменту, коли представники ЄС повинні будуть оприлюднити своє рішення - чи підписувати Угоду про асоціацію з Україною.
Головна ціль цієї місії – визволити Тимошенко та Луценка, все інше – похідне. Місія потерпіла поразку, Янукович та його оточення виграли.Олексій Коломієць
З технічної точки зору, немає проблем швидко прийняти закони та підзаконні акти, які рекомендують європарламентарі. За три роки президентства Януковича, не один раз було продемонстровано – якщо є воля президента – закони приймаються моментально. Якщо такого бажання немає, то шукаються недосконалості закону, він переписується, а потім відомства довго визначаються, хто за що має відповідати.
«Якщо немає політичної волі, то українська влада грає у пінг-понг законами, але ЄС вже втомився, що в Україні все перекидається з однієї влади – на іншу. Насправді, в Україні все вирішує одна людина – це президент Янукович. Від наявності у нього політичної волі залежить забезпечення виконання рекомендацій Європи», - сказав Трюхан.
У середу поспілкуватися з українськими високопосадовцями приїздив президент Парламентської асамблеї Ради Європи Жан-Клод Міньйон. Він порадив Україні пришвидшити реформи в судовій сфері та вирішити питання щодо Тимошенко та Луценка. Наостанок, європосадовець нагадав про Угоду про асоціацію з ЄС, яку, згідно зі заявами української влади, вона таки розраховує підписати у листопаді.