Туреччина привітала повернення під контроль Азербайджану міста Лачин і сіл Забух і Сус, мовиться у прес-релізі Міністерства закордонних справ Туреччини виданому у п’ятницю, 26 серпня.
«Ми вітаємо повернення Азербайджану міста Лачин і сіл Забух і Шущ в рамках процесу, який триває відповідно до положень Тристоронньої декларації від 9 листопада 2020 року», – повідомляє МЗС Туреччини, яке поширило свою заяву зокрема і через Twitter-акаунт.
«Ми сподіваємося, що ця подія, яка є важливим етапом у встановленні миру та стабільності на Південному Кавказі, сприятиме відносинам між Азербайджаном та Вірменією, а також нормалізації регіону в цілому», – заявило турецьке МЗС і додало, що «Туреччина продовжить підтримувати територіальну цілісність і суверенітет братнього Азербайджану».
Згідно з мирною угодою, підписаною восени 2020 року, Єреваном, Баку та Москвою про припинення війни, 5-кілометровий Лачинський коридор, включно з містом Лачин, мав залишатися під контролем російських миротворців протягом трьох років.
Армія Азербайджану 26 серпня увійшла до Лачіна, який майже 30 років контролювала Вірменія, а з грудня 2020 року місто було під військовим контролем Росії.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив, що війська його країни перемістилися в стратегічно важливе місто Лачин, що розташоване на вузькій смузі землі в гірському регіоні, який є єдиним транзитним шляхом між Вірменією та Степанакертом, столицею сепаратистської території Нагірного Карабаху.
«Ми, азербайджанці, повернулися в Лачин. Зараз азербайджанська армія дислокується в місті Лачин. Взято під контроль села Забух і Сус», – написав він у Twitter у п’ятницю.
Посол Азербайджану до Ірану Алі Алізада опублікував у Twitter відео Міністерства оборони Азербайджану, яке показує просування азербайджанських військ і написав, що «нелегальні вірменські поселенці та озброєні групи повинні бути виведені з усіх територій Азербайджану».
Нагірний Карабах, який є міжнародно визнаною територією Азербайджану, перебував під контролем етнічних вірменських сил, яких підтримує Вірменія, після закінчення сепаратистської війни в 1994 році.
Цей конфлікт залишив у руках вірмен не лише Нагірний Карабах, але й значні території навколишніх земель, які Азербайджан повернув у короткочасній війні, що почалися 27 вересня 2020 року.
Просування вглиб Нагірного Карабаху азербайджанських військ, озброєних новітньою турецькою технікою, після 44-х днів конфлікту змусило Вірменію прийняти мирну угоду, укладену за посередництва Росії. Згідно з угодою, підписаною 10 листопада 2020 року, Азербайджан повернув значну частину сепаратистського регіону.
Він також зобов'язав Вірменію передати всі території, які вона утримувала за межами Нагірного Карабаху. Частиною угоди була нова роль Росії – вона направила близько 2000 солдатів для спостереження за мирною угодою та надання допомоги у поверненні біженців.
На початку серпня влада невизнаної Нагірно-Карабахської республіки оголосила вірменським жителям Лачина і навколишніх сіл, що вони мають залишити свої будинки до 25 серпня, коли ці території мали остаточно перейти під контроль Азербайджану.
Як пояснює своїм читачам російський новинний сайт News.ru, що міститься у Москві, російські сили перебували на цих територіях до побудови альтернативи Лачинської дороги, яка була єдиним маршрутом, який пов'язує Вірменію з Карабахом.
«Після закінчення будівництва своєї частини на початку серпня азербайджанська влада відповідно до досягнутих раніше домовленостей попросила російських військових переміститися на нову дорогу та звільнити Лачин та прилеглі села. Москва свої обов'язки виконала – ще кілька днів тому миротворці розпочали демонтаж постів, КПП та житлових споруд», – пише російський сайт.
Він додає, що для вірменської сторони «втрата чергових територій Карабаха стала сильним ударом і спричинила нову хвилю протестів».
На початку серпня нове насильство спалахнуло в регіоні Нагірного Карабаху, коли сталися сутички між етнічними вірменами та азербайджанськими силами.
Міністерство оборони Росії звинуватило збройні сили Азербайджану у тому, що вони порушили режим припинення вогню.
Тоді ж посол США при ОБСЄ Майкл Карпентер висловив стурбованість новими бойовими діями і «безпекою тих, хто живе в Нагірному Карабасі та навколо нього».
«Ми не хочемо повернення до широкомасштабних військових дій, як ми бачили в 2020 році, і закликаємо до негайних кроків, щоб зменшити напруженість і уникнути подальшої ескалації», – написав представник США в ОБСЄ.
Державний секретар США Ентоні Блінкен 24 серпня призначив призначив посла Філіпа Рікера старшим радником з питань переговорів на Кавказі та співголовою Мінської групи.
«Сполучені Штати прагнуть допомогти Вірменії та Азербайджану домовитися про довгострокове політичне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі. Посол Рікер співпрацюватиме на двосторонній основі з партнерами-однодумцями, такими як Європейський Союз, і через свою роль співголови Мінської групи ОБСЄ, щоб сприяти прямому діалогу між Вірменією та Азербайджаном», – йдеться також у заяві.
Наприкінці місця, 31 серпня в Брюсселі має відбутися тристороння зустріч прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, президент Азербайджану Ільхама Алієва і президента Європейської ради Шарля Мішеля, на якій вони мають обговорити проблеми безпеки Нагірного Карабаху.
