Країни НАТО повинні будуть витрачати близько 3 відсотків свого валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону, а бізнес має готуватись працювати увожнних умовах. Про це 25 листопада у Брюсселі заявив голова Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер, виступаючи під час події Європейського центру політики.
“Загальний відсоток, необхідний для того, щоб зробити нові плани здійсненними, набагато ближче до 3% ВВП, ніж до 2%”, - заявив Бауер.
“Я очікую, що за нової адміністрації (президента Дональда) Трампа (у США) буде набагато більш інтенсивна дискусія про те, наскільки більше Європа та Канада повинні витрачати, і це здорова та обґрунтована дискусія”, - додав адмірал.
За оцінками НАТО, 24 з 32 країн Альянсу витрачатимуть щонайменше рекомендовані 2% свого ВВП на оборону у 2024 році, на тлі підвищення загрози з боку Росії, яке призвело до різкого збільшення оборонних витрат союзників.
Це втричі більше країн, ніж у 2021 році – до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – коли лише 6 країн НАТО досягали рекомендованого Альянсом рівня витрат у 2% ВВП.
Водночас згідно з оцінкою Бауера, Росія наразі має більші сухопутні сили, ніж перед повномасштабним вторгненням в Україну у лютому 2022 року.
Втім “якість цих сил знизилася”, додав Бауер, вказуючи на стан оснащення російської армії й рівень підготовки її солдатів.
“На цей момент росіяни не є такою загрозою, як у лютому 2022 року, тому у нас є трохи часу, щоб підготуватися”, - додав він, пояснивши, що це означає необхідність інвестицій в оборонну промисловість.
У 2024 році, серед країн, які не досягають рівня оборонних витрат у 2% ВВП, згідно з офіційними даними НАТО, є Хорватія (1,81%), Португалія (1,55%), Італія (1,49%), Канада (1,37%), Бельгія (1,30%), Люксембург (1,29%), Словенія (1,29%) та Іспанія (1,28%).
Тим часом низка країн наразі витрачає понад 2,5% свого ВВП на оборону. Серед цих країн Польща (4,12%), Естонія (3,43%), США (3,38%), Латвія (3,15%), Греція (3,08%) та Литва (2,85%).
Лише 2024 року загальні витрати країн НАТО на оборону зросли на 17,9%, після збільшення на 9,3% минулого року.
Водночас Бауер закликав розглядати стримування далеко за межами лише військового потенціалу, адже у війні можуть бути залучені усі доступні важелі та інструменти впливу.
“Ми бачимо це зі зростанням кількості диверсій, і Європа бачила це з енергопостачанням”, — зауважив Бауер.
Підприємства повинні бути готові до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та поставок. Тому що, хоча військові можуть вигравати битви, війни виграє економікаРоб Бауер
“Ми думали, що маємо угоду з “Газпромом”, але насправді у нас була угода з паном (президентом Росії Володимиром) Путіним. Те саме стосується інфраструктури та товарів, що належать Китаю. У нас насправді є угода з (президентом Китаю) Сі (Цзіньпіном)”, - додав він, адже у Китаї виробляється 60% усіх рідкоземельних матеріалів, й переробляється 90% таких матеріалів, на додаток до інгредієнтів для широкого спектра критичних медичних препаратів
“Ми наївні, якщо думаємо, що Комуністична партія ніколи не скористається цією владою. Лідери бізнесу в Європі та Америці повинні усвідомити, що комерційні рішення, які вони ухвалюють, мають стратегічні наслідки для безпеки їхньої нації”, — підкреслив Бауер.
“Підприємства повинні бути готові до сценарію воєнного часу та відповідним чином налаштувати свої лінії виробництва та поставок. Тому що, хоча військові можуть вигравати битви, війни виграє економіка”, - додав адмірал.
“Якщо ми зможемо забезпечити надання всіх важливих послуг і товарів, попри все, тоді це і буде ключовою частиною нашого стримування”, — підсумував Бауер.
