Президент США Джо Байден у березні 2024 року схвалив секретний ядерний стратегічний план, згідно з яким вперше в історії американська стратегія ядерного стримування, раніше переважно зосереджена на ядерних спроможностях Росії, буде переорієнтована з урахуванням швидкого розширення Китаєм свого ядерного арсеналу. Про це 20 серпня повідомило видання The New York Times (NYT).
Метою нового документа, що називається “Настанова щодо ядерного застосування” (Nuclear Employment Guidance), також є підготувати Сполучені Штати до можливих скоординованих ядерних викликів з боку Китаю, Росії та Північної Кореї.
За словами старшого директора Ради національної безпеки з питань контролю над озброєннями та нерозповсюдження Праная Вадді, які наводить NYT, нова стратегія підкреслює “необхідність одночасного стримування Росії, КНР і Північної Кореї”.
За повідомленням видання, зміна стратегії відбулася на тлі переконання у Пентагоні, що протягом наступного десятиліття Китай матиме арсенал ядерної зброї, подібний до США та Росії за розміром та різноманітністю. Зокрема, як очікується, до 2030 року Китай може мати близько 1000 боєголовок, а до 2035 року - близько 1500 одиниць.
У Білому домі заявили 20 серпня, після публікації NYT, що оновлений стратегічний план не спрямований на якусь окрему країну чи загрозу.
“Ця адміністрація, як і чотири адміністрації до неї, випустила “Огляд ядерної ситуації” та “Настанову з планування щодо ядерного застосування”, - зазначив у коментарях журналістам речник Білого дому Шон Саветт.
“Хоч конкретний текст Настанови є секретним, її існування жодним чином не є таємницею. Настанова, опублікована на початку цього року, не є відповіддю на жодну сутність, країну чи загрозу”, - додав він.
Своєю чергою виконавчий директор Асоціації контролю над озброєннями Деріл Кімбол зазначив, що попри оцінки розвідки США про вірогідне збільшення Китаєм розміру свого ядерного арсеналу з 500 до 1000 боєголовок до 2030 року, Росія наразі має близько 4000 ядерних боєголовок, “і вона залишається головним фактором, який визначає ядерну стратегію США”, цитує Reuters.
Водночас NYT підкреслює, що війна Росії проти України й виникнення на цьому тлі дедалі тіснішого партнерства між Росією, Китаєм, а також Північною Кореєю та Іраном “докорінно змінили мислення Вашингтона”.
Видання нагадує, як президент Росії Володимир Путін неодноразово погрожував застосуванням ядерної зброї проти України.
На цьому тлі, як зазначає NYT, під час особливого загострення у жовтні 2022 року, президент Байден і його помічники вважали, що вірогідність застосування Росією ядерної зброї у війні “може зрости до 50 відсотків або навіть вище”.
Тоді Байден, а також лідери Німеччини та Британії, як мовиться у статті, змусили Китай та Індію публічно заявити, що застосуванню ядерної зброї в Україні не має місця, що дозволило вгамувати кризу, бодай тимчасово.
“Це був важливий момент”, — зазначив Річард Хаас, колишній високопоставлений посадовець Державного департаменту та Ради національної безпеки США, а також почесний президент Ради з міжнародних відносин, якого цитує NYT. - “Ми маємо справу з радикалізованою Росією; ідея про те, що ядерна зброя не буде використовуватися у звичайних конфліктах, більше не є безпечним припущенням”.
Сама “Настанова щодо ядерного застосування” є настільки секретною, що її електронних копій не існує, натомість є лише кілька друкованих примірників, доступних найвищому керівництву у сфері національної безпеки.
Настанова оновлюється приблизно кожні чотири роки, але Білий дім не оголошував публічно, що Байден схвалив перегляд стратегії цього року, згідно з повідомленням NYT.
Водночас очікується, що розсекречене послання щодо перегляду Настанови буде надіслано до Конгресу США до того, як Байден залишить посаду президента на початку 2025 року.
“Ми зобов’язані бачити світ таким, яким він є, а не таким, яким ми сподівалися або хотіли, щоб він був”, — сказав Віпін Наранг, стратег з питань ядерної зброї Массачусетського технологічного інституту, який певний час працював у Пентагоні, слова якого наводить NYT.
“Цілком можливо, що одного дня ми озирнемося назад і побачимо чверть століття після Холодної війни як ядерну перерву”, - додає він.
