Населення землі невпинно зростає, незважаючи на загальне сповільнення народжуваності. Незабаром кількість мешканців планети збільшиться до семи мільярдів двохсот мільйонів. Перед аграріями стоїть нелегке завдання – як прогодувати зростаюче населення. Старий спосіб ведення сільського господарства просто нездатний задовольнити потреби. Тож принаймні американські фермери перейшли на масштабну модель господарювання. Цікаво, що поява великих ферм дозволила розвиток маленьких, так званих господарств по-сусідству.
Декілька похилих будівель – це все що лишилося з часів, коли Джеймс Лемб почав уперше займався свинарством у своєму господарстві в місті Клінтон, у штаті Північна Кароліна. Він каже:
«Це звичайнісінький хлів, куди заганяли свиноматку для запліднення».
Ферма проіснувала не довго. Джеймс говорить, що він не витримав конкуренції з великими компаніями:
«У них краще забезпечення, краща якість свинини, краща генетика. Так, що після закінчення коледжу у 98-му році я спробував модернізувати свій бізнес».
Замість стайні він збудував два потужні свинарники, кожен з яких вміщає півтори тисячі свиней.
Майже всі свиноферми у США працюють за таким принципом. Ці великі, ефективні приміщення з контрольованим середовищем дозволили знизити на майже 20 відсотків ціну на свинину. Джеймса цей підхід до бізнесу повністю влаштовує:
«Виробництво, як у мене дає кращу свинину».
Цей метод виробництва набирає дедалі більше популярності у світі. На думку експертів, це позитивна тенденція. «Адже попит на м’ясо зростає, а от землі, води і кормів, необхідних для виробництва, бракує», – каже представниця ООН Каролін Опіо:
«Якщо ми можемо ефективно виробляти свинину у теперішніх складних умовах, я вважаю це важливим чинником».
Ефективність, однак, має свої недоліки. Відходи від свинарників забруднюють річки і спричиняють парникові гази. Антибіотики та інші хімічні речовини, які додаються у корм тварин, м’ясо яких ми споживаємо, шкодять здоров’ю людини. Не слід ігнорувати й умови утримання тварин.
Тому чимало фермерів повертаються сьогодні до дрібного господарства. Один з них Кевін Саммер у Вірджинії, який каже:
«Для того, щоб нагодувати світ, це – найкращий шлях, екологічно чистий і гуманний».
Все більше американців починають цікавитися тим, звідки надходять продукти харчування. Споживачам на фермі Кевіна подобається:
«Вони можуть на власні очі побачити, що у свинок нормальне життя, що вони здорові і веселі».
Поросята ласують підгнилими яблуками і гарбузами, які за інших обставин потрапили б на сміття. Таким чином вони скорочують харчові відходи, а заодно, і забруднення довкілля. Єдине, що м’ясо таких свинок набагато дорожче. Кевін усе ж переконаний, що дрібні господарства, такі як його, можуть задовольнити глобальну потребу у продуктах харчування:
«І для цього треба, щоби люди або вирощували власну городину, худобу і при цьому казали: мене цікавить не лише ціна».
У між часі дебати, котра з цих систем найкраща для планети, тривають.
Декілька похилих будівель – це все що лишилося з часів, коли Джеймс Лемб почав уперше займався свинарством у своєму господарстві в місті Клінтон, у штаті Північна Кароліна. Він каже:
«Це звичайнісінький хлів, куди заганяли свиноматку для запліднення».
Ферма проіснувала не довго. Джеймс говорить, що він не витримав конкуренції з великими компаніями:
«У них краще забезпечення, краща якість свинини, краща генетика. Так, що після закінчення коледжу у 98-му році я спробував модернізувати свій бізнес».
Замість стайні він збудував два потужні свинарники, кожен з яких вміщає півтори тисячі свиней.
Майже всі свиноферми у США працюють за таким принципом. Ці великі, ефективні приміщення з контрольованим середовищем дозволили знизити на майже 20 відсотків ціну на свинину. Джеймса цей підхід до бізнесу повністю влаштовує:
«Виробництво, як у мене дає кращу свинину».
Цей метод виробництва набирає дедалі більше популярності у світі. На думку експертів, це позитивна тенденція. «Адже попит на м’ясо зростає, а от землі, води і кормів, необхідних для виробництва, бракує», – каже представниця ООН Каролін Опіо:
«Якщо ми можемо ефективно виробляти свинину у теперішніх складних умовах, я вважаю це важливим чинником».
Ефективність, однак, має свої недоліки. Відходи від свинарників забруднюють річки і спричиняють парникові гази. Антибіотики та інші хімічні речовини, які додаються у корм тварин, м’ясо яких ми споживаємо, шкодять здоров’ю людини. Не слід ігнорувати й умови утримання тварин.
Старий спосіб ведення сільського господарства просто нездатний задовольнити потреби. Тож принаймні американські фермери перейшли на масштабну модель господарювання.
«Для того, щоб нагодувати світ, це – найкращий шлях, екологічно чистий і гуманний».
Все більше американців починають цікавитися тим, звідки надходять продукти харчування. Споживачам на фермі Кевіна подобається:
«Вони можуть на власні очі побачити, що у свинок нормальне життя, що вони здорові і веселі».
Поросята ласують підгнилими яблуками і гарбузами, які за інших обставин потрапили б на сміття. Таким чином вони скорочують харчові відходи, а заодно, і забруднення довкілля. Єдине, що м’ясо таких свинок набагато дорожче. Кевін усе ж переконаний, що дрібні господарства, такі як його, можуть задовольнити глобальну потребу у продуктах харчування:
«І для цього треба, щоби люди або вирощували власну городину, худобу і при цьому казали: мене цікавить не лише ціна».
У між часі дебати, котра з цих систем найкраща для планети, тривають.
