Білоруський правитель Олександр Лукашенко помилував 30 осіб, які відбували ув’язнення за “злочини, пов’язані з протестами” після виборів 2020 року, повідомила його пресслужба.
Це втретє за три місяці авторитарний лідер помилував ув’язнених, у тому числі серйозно хворих журналістів та активістів.
Імена звільнених не опубліковані, але серед них сім жінок. У пресслужбі Лукашенка повідомили, що всі помилувані “визнали свою провину, щиро розкаялися та пообіцяли вести законослухняний спосіб життя”.
Не очікується, що у списку звільнених буде опозиціонерка Марія Колеснікова. Вона входила до трійки жінок, разом зі Світланою Тіхановською та Веронікою Цепкало, які проводили об’єднану кампанію за зміни проти фальсифікації президентських виборів 2020 року, на яких Лукашенко здобув перемогу.
Сестра Колеснікової Тетяна Хомич сподівається, що помилування є сигналом для світу, що Лукашенко може бути готовий торгуватися за свободу інших політв’язнів в обмін на певні поступки.
Хомич також сподівається, що Лукашенко, який утримує владу в Білорусі протягом останніх 30-ти років, через побоювання про власне майбутнє може бути відкритим до закликів західних країн звільнити в'язнів.
Лукашенко не хоче, щоб про нього забули, коли в Україні настане мирТетяна Хомич
"Лукашенко не хоче, щоб про нього забули, коли в Україні настане мир, — сказала Хомич Голосу Америки. — Він також не хоче, щоб Білорусь повністю поглинула Росія".
Колеснікова та інші найвідоміші в’язні Білорусі майже 600 днів утримуються без зв’язку зі зовнішнім світом. Люди, близькі до них, кажуть, що жодна офіційна інформація про їхній стан невідома.
Колесніковій, а також чоловікові Тіхановської Сергію Тіхановському, лауреату Нобелівської премії миру 2022 року Алесю Беляцькому та іншим, за словами їхніх близьких, відмовляли в листах, відвідуваннях адвоката та телефонних дзвінках.
Остання інформація, яку отримала Хомич, свідчить, що Колесникова важить менше 45 кілограмів при зрості 170 см і вона не впевнена, що вийде з ув’язнення живою.
"Тільки уявіть, — сказала її сестра. — ХХІ століття, ми в центрі Європи і хтось голодує. Марію тримають без зв'язку. Будь ласка, не дайте їй померти з голоду".
Ув'язнені за коментар чи "уподобайку" у соцмережах
Старший радник голови уряду в екзилі Світлани Тіхановської Франак Вячорка сказав, що 30 звільнених відбували короткі терміни за більш дрібні "правопорушення", такі як коментування чи "уподобайка" до антирежимних постів у соціальних мережах.
І хоча він радіє, що хтось виходить із в’язниці, водночас припускає, що помилування не є ознакою того, що Лукашенко пом’якшує свою позицію, а "просто намагається очистити свій імідж".
"Державна пропаганда афішує це як великий гуманітарний жест влади, – сказав Вячорка. – Це вчинок Лукашенка перед так званими виборами наступного року, щоб показати, наскільки він людина і що він піклується про людей, тому що навіть його прихильники не в захваті від триваючих жорстоких репресій".
Вячорка також сказав, що міжнародний дипломатичний тиск був залучений до рішення Лукашенка помилувати 30 політв’язнів, але внутрішня громадська думка також зіграла свою роль. Він зазначив, що помилувані не будуть повністю "вільними", коли їх випустять із в'язниці, вони перебуватимуть під контролем спецслужб, а деяким, можливо, буде заблоковано виїзд з країни.
Це теж форма приниження народу, але це також дуже добре показує ЛукашенкаФранак Вячорка
"Більшість із них були змушені написати Лукашенку прохання про помилування та зізнатися у злочинах, яких вони ніколи не вчиняли, — сказав він. — Це теж форма приниження народу, але це також дуже добре показує Лукашенка. Він хоче, щоб люди визнали його силу. Щоб принизити їх і змусити визнати його силу".
Політв'язні носять жовті значки, щоб інші ув'язнені уникали розмови з ними
Вячорка свідчить, що останнім часом ситуація з правами людини в Білорусі погіршилася, терміни ув'язнення зросли з кількох до 10-15 років. Політв'язнів змушують носити жовті значки, щоб інші ув'язнені знали, що не варто з ними розмовляти в разі випадкової зустрічі.
"Вони хочуть зламати їх емоційно", – наголошує Тетяна Хомич, зазначивши, що її ув’язнена сестра курсує від "ізолятора" до "штрафного ізолятора", описуючи кожен з них як маленькі смердючі кімнати з діркою у підлозі замість туалету.
За словами Вячорки, завдяки таким інтенсивним репресіям і білоруському КДБ, який енергійно й ефективно стежить за електронними комунікаціями, опозиційна діяльність тепер відбувається "офлайні".
Люди збираються на приватних квартирах, поширюють самвидавФранак Вячорка
"Люди збираються на приватних квартирах, поширюють самвидав. Існує також багато кіберпартизанів. У Білорусі хороші хакери", – додав опозиціонер.
За його словами, багато з цих "кіберпартизанів" є державними службовцями, які таємно допомагають опозиції, котра своєю чергою інформує Захід про стан справ усередині країни.
Також є групи, які намагаються допомогти українцям і стримати Білорусь від ширшої участі у війні Росії проти України.
Проте, Вячорка сказав, що опозиція в еміграції не закликає людей всередині країни до відкритої політичної діяльності під час війни:
"Ми не повинні легковажно жертвувати людьми, поки у нас немає ясності. Лукашенко робить помилки. Ми хочемо бути готовими, коли настане відповідний момент. Зараз ми на піку жаху".
Він також наголосив на ролі жінок: "Отруйна маскулінність Лукашенка проти жіночої емпатії наших лідерок – ось що робить наш рух таким стійким".
У Білорусі за ґратами перебувають близько 1400 політичних в'язнів, у тому числі лауреат Нобелівської премії миру Алесь Беляцький і журналіст польської газети Анджей Почобут, звільнення яких домагається Польща. Щонайменше шестеро політв'язнів померли за ґратами, повідомляє ПЦ “Вясна”.
У липні також було звільнено 18 політв'язнів, у тому числі лідер БНФ Ригор Костусьов, який страждає на важку форму раку.
У 2020 році Білорусь сколихнули найбільші в історії протести проти виборів, які принесли Лукашенку шостий президентський термін і були засуджені опозицією та Заходом як фальсифікація.
За даними ПЦ “Вясна”, з початку протестів було заарештовано 65 тисяч людей, сотні тисяч втекли з Білорусі.
Репресії всередині Білорусі все ще продовжуються і посилюються, заявила лідерка опозиції Тіхановська. “Нам потрібен постійний міжнародний тиск, щоб добитися свободи для всіх політичних в’язнів”, – сказала вона.
Правозахисний центр “Вясна” повідомив, що тільки цього тижня в Білорусі за участь в акціях протесту постануть перед судом щонайменше 33 активісти. За останні три місяці в Білорусі за протести засуджено понад 200 осіб.
Аналітики кажуть, що Лукашенко прагне покращити свій імідж перед новою президентською кампанією. У 2025 році в Білорусі відбудуться президентські вибори, і Лукашенко, який править Білоруссю 30 років, уже оголосив, що братиме участь у них увосьме.
Як тільки в’язні виходять на волю, їх місця одразу займають інші політв’язні, що свідчить про те, що влада не лібералізується, цитує аналітика Валерія Карбалевича агенція AP.
Звільнення політв’язнів, за його словами, є спробою білоруської влади надіслати сигнал Заходу про “олюднення” іміджу країни для визнання президентських виборів 2025 року.
Переклад здійснений зі статті журналістки Англомовного сервісу Голосу Америки Емі Келоґґ.
У публікації використано матеріали АР.
