Західні політики досі не сприймають російських олігархів, пов'язаних з Кремлем, як серйозну загрозу власній безпеці та як одну з найефективніших видів зброї Кремля проти Заходу, каже Ілля Заславський, автор нового дослідження про магнатів пов'язаних із режимом Путіна.
"Кремлігархи", як дослідник називає найбагатших росіян, які зобов'язані своїм багатством Кремлю і працюють в його інтересах, на переконання Заславського, не лише продовжують наживатися на російському бюджеті, але і беруть участь у постачанні російської армії для її війни проти України, а також підривають стабільність та світовий порядок в інших країнах та на інших континентах.
"Путінські кремлігархи також розширили свої горизонти за межі колишнього Радянського Союзу та Східної Європи — перемістилися до Західної Європи, Близького Сходу, Африки та Південної Америки", – каже Заславський.
Історичні приклади, які він наводить, включають контроль над майнінговими активами в Південній Африці "кремлігарха" Віктора Вексельберга, який перебуває під санкціями США, використання "кремлігархом" Дмитром Риболовлєвим банківських активів і криптовалют для впливу на політику в Уругваї, а також прибуткові операції на трьох континентах покійного "кремлігарха" Євгена Пригожина та його найманців з "Групи Вагнера".
Як наголошує Заславський, Захід долучився до створення "російської проблеми".
"Провідні західні політики, включаючи прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера, прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі, канцлера Німеччини Герхарда Шредера і навіть президента США Джорджа Буша, допомагали Путіну, іноді щиро, а іноді й ненавмисно, у його клептократичній експлуатації глобалізації", – мовиться у доповіді.
Презентуючи своє дослідження в Атлантичні раді, дослідник санкцій, пострадянської клептократії, каже, що "кремлігархи" використовують "витончені клептократичні методи", спираються на підтримку російської пропагандистської машини, служб безпеки та організованих злочинних мереж.
"Але на Заході не до кінця усвідомлюють поширювану ними глобальну корупцію, чи принаймні в дії це усвідомлення поки не достатньо трансформується", – каже на презентації свого дослідження Заславський, який працює в організації Razom for Ukraine, що допомагає просувати інтереси України.
Заславський презентував свою доповідь у Вашингтоні у середу, 8 січня, лише за лічені дні до інавгурації новообраного президента Дональда Трампа, який пообіцяв знайти швидке розв'язання проблемі війни Росії проти України, чим викликав побоювання щодо можливих поступок з боку України.
Протидія "кремлігархам" має бути системною – Заславський
Згідно з торішнім розслідуванням російського видання "Проєкт" під назвою "Пси війни", понад 80 бізнесменів з довоєнного рейтингу журналу Forbes "200 найбагатших росіян" відкрито беруть участь у постачанні російської армії. Дослідники назвали такі відомі імена, як Олексій Мордашов, власник "Північсталі", Володимир Потанін, який контролює "Норнікель", Вагіт Алекперов, власник "Лукойлу", Михайло Фрідман, якому належить LetterOne, чи Роман Абрамович, власник Millhouse.
Щодо багатьох з них на Заході запроваджені санкції, що призвело до того, що вони вивели свої активи з Євроопи та Америки до таких місць, як Туреччина чи Об'єднані Арабські Емірати. Але, каже Заславський, санкції торкнулись не всіх, наприклад, навіть такий наближений до Путіна олігарх як Роман Абрамович, власник інвестиційної компанії Millhouse та колишній власник англійського футбольного клубу Chelsea, не є під санкціями у США.
Ба більше, каже він, навіть тоді, коли доходи російського бюджету скорочуються, Кремль намагається зробити так, щоб "кремлігархи" не постраждали.
Якщо у 2022 через санкції Заходу їхні загальні статки впали до 353 мільярдів доларів, то за даними Forbes, які наводить Заславський, у 2023 "кремлігархи" вже зуміли повернути частину грошей. За другий рік війни вони додали 72 мільярди до своїх сукупних статків, піднявши їх до 577 мільярдів доларів, і майже повернулися на довоєнний рівень – 606 мільярдів доларів.
Як каже Заславський, ці дані є оціночними через те, що права власності та звітність у Росії є досить умовними.
В Росії немає верховенства права, прав власності і ринкової економіки, тому ми точно не знаємо, що там кому належитьІлля Заславський
"Підрахунок російських активів відрізняється від підрахунку західних активів, тому що в Росії немає верховенства права, прав власності і ринкової економіки, тому ми точно не знаємо, що там кому належить, але я знаю, що все там у кінцевому результаті належить Кремлю", – каже Заславський в інтерв'ю Голосу Америки.
"У Росії сотні, якщо не тисячі "кремлігархів", яких Кремль використовує для різних цілей, тому частину з них навмисно не афішують, чи навіть прикривають служби безпеки, але інші є досить добре відомі", – каже Заславський, але додає, що це не має бути причиною для Західу не протидіяти їм.
Для початку, каже Заславський, Захід має визнати, що "кремлігархи" ставлять загрозу – це допоможе сфокусувати зусилля та широко розкинути сітку санкційних заходів.
"Таке широке визнання дозволить західним урядам виділити більше ресурсів для встановлення системної загальнодержавної відповіді на загрозу. Санкції мають бути спрямовані не лише на членів родини чи номінальних власників активів кремлігархів, вони також мають включати тих, хто допомагає різним операціям кремлігархів проти західних демократичних цінностей, норм та інститутів", – пише Заславський у доповіді.
Під час дискусії, говорячи про російські приватні активи, Андерс Аслунд, економіст, колишній експерт Атлантичної ради та колишній шведський дипломат, згадав, що "далеко не всі російські гроші є в Дубаї".
Він нагадав про нещодавнє дослідження економіста Ґабріеля Закмана, який з'ясував, що близько 1,3 трильйона доларів російських приватних активів і далі перебувають на Заході, переважно у США та Великій Британії. Тому, каже Аслунд, потрібна більша прозорість та координація міжнародних зусиль у питанні російських активів у цих країнах, які бувають "заховані у 20-30 компаніях у різних офшорах".
Чотири кроки на протидію "кремлігархам"
Заславський радить почати з військових технологій, які "кремлігархи" протягують до Росії, попри санкції і радить створити "багаторівневу системну відповідь, щоб припинити імпорт електронних чіпів, іншого складного обладнання та сировини, що використовується у військово-промисловому комплексі Росії".
Далі Заславський вважає, що необхідно націлитись на їхнє головне джерело прибутків – експорт нафти і газу. Обмеження ціни нафти потрібно спустити набагато нижче, ніж нинішні 60 доларів за барель.
Вкупі з нелегальним "тіньовим флотом", який за різними оцінками, складає від трьохсот до 1400 суден, дають можливість Росії продовжувати отримувати прибутки від продажу нафти. Низку системних дій дослідник радить спрямувати на боротьбу з "тіньовим флотом", застосовуючи вторинні санкції проти третіх країн, якщо буде потрібно.
Також, на думку Заславського, Європі потрібно припинити купувати російський зріджений газ і закрити "лазівки в нафтопереробці", які дозволяють країнам ЄС і G7 імпортувати нафтопродукти, такі як дизельне паливо, авіаційне паливо та бензин, вироблені з російської нафти на нафтопереробних заводах у третіх країнах, таких як Індія, Туреччина чи Об’єднані Арабські Емірати.
Росію треба обмежити в торгівлі металами, зокрема, в продажі алюмінію, нікелю, міді, цинку і кобальту, бо доходи, отримані від цього експорту металу, все ще "відіграють значну роль у підживленні агресивних військових дій Путіна", каже Заславський.
Дослідник визнає, що багато з цих пропозицій не будуть популярними на Заході, бо санкції б'ють і по тих, хто їх запроваджує. Але, каже він, Західні союзники мають усвідомити, що ціна за військову перевагу Росії в Україні, досягнуту за рахунок продовження її торгівлі, є більшою, ніж ризик стрибка світових цін на нафту, чи інших російських продуктів на світових ринках.
Що робитиме команда Трампа?
Так найбільше учасники дискусії в Атлантичній раді наголосили на тому, що зараз головне питання полягає у тому, чи буде готова адміністрація новообраного президента США Дональда Трампа дослухатися до цих рекомендацій.
Колишній урядовець, який розробляв політику санкцій щодо Росії, Деніел Фрід зауважив, що, судячи з попереднього терміну Трампа, можна очікувати, що він захоче продовжити санкції. Але, якщо Трамп захоче достягти угоди з Путіним щодо України, то росіяни наполягатимуть на тому, щоб санкції були зняті.
З іншого боку, каже Фрід, якщо Росія продовжить дії, які можна кваліфікувати як "саботаж", наприклад нещодавні події у Балтійському морі, то частина майбутньої адміністрації Трампа, яку Фрід називає "рейганівською", наполягатиме на діях у відповідь.
Ще одним каменем спотикання у запровадженні рекомендацій Заславського, на думку дослідниці з Джорджтаунського університету Джоді Вітторі, є питання прозорості фінансів та власності, яке потребує вдосконалення у самих США.
Терористичні групи, контрабандисти, авторитарні режими, "кремлігархи" – всі вони використовують криптовалютиДжоджі Вітторі
"А це означає, що потрібно регулювати криптовалюту. Можна казати, що це – не більше ніж піраміда з великою кількістю алгоритмів, але в реальності терористичні групи, контрабандисти, авторитарні режими, "кремлігархи" – всі вони використовують криптовалюти. Тому до неї треба ставитися як до справжньої валюти і моніторити її таким самим способом", – каже Вітторі, яка раніше працювала у військовому відомстві США.
Вона додала, що такий план ішов би врозріз з передвиборчими обіцянками республіканців, які, за її словами, хочуть скасувати деякі заходи, спрямовані на боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, включно зі зменшенням регуляцій криптовалют.
Відповідаючи на запитання Голосу Америки про те, чого автор доповіді і рекомендацій очікує від наступної адміністарції, Заславський відповів, що сподівається, що після того, як вони увійдуть у курс справ, вони зрозуміють, що не мають іншого виходу.
"Ситуація є настільки серйозною після повномасштабного російського вторгнення, що я сподіваюсь, усвідомлення наслідків для американської національної безпеки, переважать у їхньому ухваленні рішень", – сказав Заславський.
Парадоксально, але допомогти їм це усвідомити може сам Путін, каже Заславський, адже він не готовий іти ні на які переговори, і не заспокоїться, доки не досягне своїх цілей в Україні.
"Повернення до попереднього стану, до ведення бізнесу як завжди, уже неможливе, навіть з точки зору росіян", – додає дослідник.
