У Сіммонса є базові вимоги. Його учні повинні вчитися в школі як мінімум на трійки, і не вв’язуватися у бійки поза рингом
Суттєво зменшити рівень злочинності допомогли як робота правоохоронців, так і чисельних програм. Якщо деякі з них організовані урядом, чимало ініціювали пересічні громадянами. Одна з таких програм була заснована дев’ять років тому у найбіднішому районі столиці. Її організатори виховують у молоді самодисципліну та впевненість у собі за допомогою боксу.
Вашингтон може бути досить суворим містом, а ось тут атмосфера вже зовсім не для слабаків. Це боксерський клуб «Лаймлайт».
Говорить засновник клубу «Лаймлайт» Тоні Сіммонс:
«Деякі хлопці не мають батька чи чоловіка у хаті, так що ми беремо на себе роль таких собі сурогатних батьків. Як то кажуть – вирощуємо громадою.
Тоні Сіммонс керує цією неприбутковою організацією, розташованою у підвалі житлового будинку. З допомогою інших тренерів та власної родини, Сіммонс забезпечує хлопців усім необхідним – від взуття до рукавичок. Він каже:
«Нерідко я сперечаюся з дружиною, чи сплатити власні рахунки, чи відвезти одного з наших хлопців в інше місто на змагання».
У Сіммонса є базові вимоги. Його учні повинні вчитися в школі як мінімум на трійки, і не вв’язуватися у бійки поза рингом. Тоні каже, що його програма – не просто заняття боксом, це спроба дати хлопцям надію у майбутнє:
«Всі наші тренери мають постійну роботу. Юнаки намагаються слідувати прикладу дорослих навколо них. Тож ми спонукаємо їх навчатися і працювати».
Адже більшість із цих хлопців не стануть професійними боксерами.
«Ці хлопці вийдуть звідси і підуть працювати та будуть законослухняними громадянами», – говорить Тоні Сіммонс.
Тренуються тут і справжні таланти, як, наприклад, Малік Джексон, який каже:
«Мене поважають інші хлопці, вони поважають мої досягнення. Я важко працюю вже десять років, і вони це бачать».
Малік Джексон прийшов сюди, коли йому було лише дев’ять років. Він каже, що його постійно дразнили через його зріст. Тож Малік постійно потрапляв у бійки:
«Мене постійно знімали з уроків у школі, я мусив заспокоїтись і прийшов сюди».
Малік програв десять перших матчів, а відтак щось сталося:
«Раптом усе співпало. Я оволодів технікою, а агресія вже була. Я їх поєднав, і сьогодні ви бачите результат».
А результат – випускник середньої школи, який щойно отримав місце в національній збірній з боксу. Малік сподівається, що це початок шляху до Олімпійських ігор 2016 року.
Про Маліка так розповідає засновник клубу «Лаймлайт» Тоні Сіммонс:
«Коли ти береш до себе хлопця, як Малік Джексон, який нічого не вміє та погано рухається, і бачиш як він стає найкращим з елітних боксерів… я не можу висловити це словами, але це чудове почуття».
Але найголовніше для Тоні, це утримати цих хлопців від вештання по вулицях, підкреслює він:
«Коли надходить час залишати клуб, вони такі втомлені, що просто приходять додому, роблять уроки і у ліжко».
Загалом у світі понад чотириста тисяч людей серйозно займаються боксом. Однак такі клуби, як «Лаймлайт», особливі, адже дають своїм членам шанс на перемогу не лише у ринзі, але і в житті.
