Європейські країни мають ще пройти довгий шлях і багато зробити, щоб бути готовими до протистояння загрозам з Росії, і щоб менше покладатися на допомогу США.
Про це мовиться у звіті лондонського аналітичного центру Міжнародний інститут стратегічних досліджень, який було опубліковано у п’ятницю, 8 листопада, на початку триденної міністерської зустрічі в столиці Чехії, де європейські лідери зібралися для обговорення європейського та трансатлантичного військового потенціалу.
Британське дослідження наголошує, що попри бойові дії в Україні та виснаження російських військ, Москва все ще становить значну загрозу для Європи. Зокрема, Росія залишається здатною завдавати дальніх ударів по критично важливих об’єктах, маючи значною мірою неушкоджену військову силу, наприклад, Північний флот.
Крім цього, в розпорядженні Росії залишаються "кіберзагрози та загрози непрямих дій" проти країн НАТО, нагадує звіт.
При цьому дослідники, посилаючись на оцінки американської військової розвідки, вказують, що станом на середину 2024 року Росія "дуже ймовірно не в змозі буде захопити й утримати територію всередині країни НАТО" через серйозне виснаження її сухопутних сил в Україні.
Але можуть бути непрямі дії росіян проти країн Європи, мовиться у документі. Зокрема, дії агентів російської військової розвідки, ГРУ, які, за словами голови Служби безпеки Сполученого Королівства, проводили "підпали, диверсії та більш небезпечні дії, що здійснюються з дедалі більшою безрозсудністю".
Різні розвідки країн НАТО по-різному оцінюють час, який буде потрібний Москві для того, щоб оговтатися від втрат в Україні та підготуватися для нападу на країни НАТО.
Якщо британська розвідка вважає, що для цього буде потрібно 10 років, включно з часом, необхідним для виправлення помилок, то естонські військові аналітики вважають, що Європа має не більше трьох років на підготовку до того, щоб стримати, чи відбити напад Росії.
"У відповідь НАТО пообіцяло посилити свою військову готовність, щоб краще стримувати та, якщо необхідно, перемогти подальшу російську агресію", – мовиться у звіті.
При цьому звіт наголошує, що європейські члени НАТО "прагнуть усунути критичні недоліки спроможності та готовності". Зокрема, було розміщено більше військ у Східній Європі, погоджено нові військові плани, проведено більше навчань.
Також країни альянсу підписали Нову модель сил НАТО (NFM), прийняту на Мадридському саміті 2022 року, а вступ до альянсу Фінляндії та Швеції значно покращив можливості НАТО на Півночі Європи та у Балтійському регіоні.
У звіті наголошується, що доводиться виправляти помилки, допущені протягом "десятиліть нехтування та недостатнього інвестування" збройних сил країн Європи, тому "ще багато чого потрібно зробити, і прогрес неоднозначний".
Війна на виснаження, яку Росія веде в Україні, за даними звіту, болісно підкреслила нинішні проблеми європейських країн. Зокрема, звіт говорить про недостатні арсенали європейців, "як з погляду особового складу, так і з погляду обладнання", яке було "серйозно виснажене в результаті політичних рішень після закінчення Холодної війни та наступних десятиліть".
Звіт говорить, що більшість національних програм військового посилення є засекреченими, але, наприклад, Німеччина - єдина країна НАТО, яка публічно повідомила про свої плани, зобов'язалася до 2025 року бути в змозі надати 30 тисяч військовослужбовців, 65 літаків і 20 військово-морських кораблів, які Бундесвер зможе розгорнути протягом 30 днів.
Частина німецьких військових уже була розгорнута у складі Посиленої передової присутності Альянсу, і 22 000 військовослужбовців посилення армії, що складається з двох бригад. Німеччина також оголосила про постійне розміщення важкої маневрової бригади в Литві до 2027 року, мовиться у звіті.
Багатьом європейським арміям не вистачає військового персоналу – у деяких країнах намагаються привабити майбутніх військових кращими матеріальними та фінансовими умовами, в інших – відновлюють, або розширюють призов для збільшення війська та створення більшого резерву.
"Ключовим уроком російсько-української війни є необхідність збройних сил відновлювати втрати та відновлювати чисельність особового складу в умовах виснаження", – мовиться у звіті.
За оцінкою британських дослідників, "ключові європейські збройні сили залишаються недостатніми".
Дослідження було оприлюднено під час наради європейських лідерів, включаючи генерального секретаря НАТО Марка Рютте, в Будапешті.
Як пише агентство Associated Press, у столиці Угорщини європейські члени НАТО переглядали свої трансатлантичні відносини в надії, що під час другого президентства Дональда Трампа у США вдасться уникнути суперечок, які траплялись під час його першої адміністрації, та підтримувати тверду спільну позицію щодо Росії.
Бен Шреєр, виконавчий директор IISS-Europe, якого цитує АР, сказав, що європейська оборона зараз перебуває у "найкритичнішому часі".
"Вибори у США додадуть ще більшого тиску на європейські країни, щоб вони інвестували більше у власну оборону, але водночас розглядали, як продовжувати допомагати Україні виграти цю війну", - каже він.
У Європі побоюються, що новообраний президент США може реалізувати деякі зі своїх передвиборчих обіцянок, серед яких були торгові війни з ЄС, відкликання зобов’язань в рамках НАТО та фундаментальні зміни щодо підтримки України у її війні з Росією, пише АР.
Агентство нагадує, що під час свого першого терміну 2017-2021 років Трамп спонукав європейських членів НАТО витрачати більше на оборону, до 2% ВВП, як це передбачено у статуті альянсу, і менше покладатися на військову підтримку США.
Деякі країни досягли цієї цифри і навіть перевищили її. У 2024 році витрати європейських держав-членів НАТО на оборону на 50% перевищили показники, які були 10 років тому, йдеться у звіті.
Але проблеми залишаються, пише аналітик IISS, назвавши відсутність стабільності в державному фінансуванні, що обмежує можливості оборонної промисловості щодо довгострокових інвестицій.
Звіт зауважує, що через попит з боку України ОПК Європи вдалося збільшити виробництво деяких видів продукції після 2022 року, особливо таких як протиповітряна оборона та артилерія.
Але європейські країни, які передали Україні свою зброю, включно з винищувачами F-16, "залишаються залежними від США щодо деяких важливих аспектів свого військового потенціалу", мовиться у звіті.
Через відсутність у них виробничих потужностей їм доводиться розраховуючи на такі країни, як Бразилія, Ізраїль чи Південна Корея, щоб задовольнити свої потреби, наголошує звіт.
Стурбованість в державах НАТО викликає також той факт, що існує залежність у сфері оборонних матеріалів і субкомпонентів від Китаю та, меншою мірою, від Росії.
Європейцям належить пройти довгий шлях, щоб відновити свою обороноздатність, йдеться у звіті.
