Спеціальні потреби

Бжезінський про відносини між Москвою і Пекіном


Збіґнєв Бжезінський
Збіґнєв Бжезінський
Вашингтон – Чи розгорнулася Москва в сторону азійських сусідів? Як складатимуться відносини між Москвою і Пекіном після підписання газового договору та шанхайської зустрічі президента РФ Володимира Путіна з китайським лідером Сі Цзіньпіном? У понеділок ці питання послужили предметом дискусії експертів у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).

Відомий політолог Збіґнєв Бжезінський, колишній радник національної безпеки при адміністрації президента Джиммі Картера, вважає, що в результаті угоди про експорт газу в Китай Пекін виграв більше, ніж Москва.

«Відносини Росії з Євросоюзом уже перебувають у глухому куті і, мабуть, будуть погіршуватися, – каже Бжезінський. – Так що основний інтерес тут – з боку Росії. Китай теж зацікавлений у підтримці Росії, яка забезпечує певну ступінь стабільності. Але що, якщо в наступні роки з’являться нові можливості [у сфері енергетики] – наприклад, з боку Ірану? Або нові можливості придбання енерготоварів у Саудівської Аравії? У Китаю вже є угода з Туркменістаном, яку той явно хоче зберегти, і вона може бути розширена. У мене складається враження – незважаючи на те, що ця угода є взаємно вигідною, зі стратегічної точки зору вона вигідніша для Китаю, ніж для Росії. Китай залишає за собою варіанти, які не є відкритими в тій же мірі для Росії. Я не знаю, яка була ціна цієї угоди, але з розмов з представниками країн Центральної Азії у мене склалося враження, що росіянам довелося піти на серйозні поступки».

Бжезінський вважає відносини Китаю і Росії асиметричними з ряду причин.

«Президент Обама недавно намагався звести Росію в розряд регіональних держав, – пояснює він, – однак я змушений визнати, що в усьому, що стосується ядерної зброї, Росія є глобальною державою, яка практично нам дорівнює. Китай у цьому плані не є рівним ні нам, ні Росії. Китайці взагалі дотримуються позиції мінімального ядерного стримування – навіть мінімальний удар буде достатнім для того, щоб привести до бажаних для них політичних наслідків».

«При цьому – Китай – зростаюча економічна держава, Росія такою не є, – продовжує політолог. – Росія – держава на спаді, в кращому випадку – регіональна економічна держава, і ця проблема стає для росіян все серйознішою. І не виключено, що українська «пригода» призведе в результаті до найважчих геополітичних територіальних наслідків за всю історію російської імперії. В цілому розвиток ішов в позитивну сторону – з деякими відкатами назад, але ці відкати ніколи не були вирішальними. Кримська війна в 1850-х роках була таким відходом назад, війна з японцями була відкатом з наслідками для Далекого Сходу. Програш в 1940-х міг би стати відкатом – але Росія перемогла. Однак можливість втратити Україну може стати серйозною територіальною поразкою для Росії. Це означатиме втрату понад 40 мільйонів людей. В принципі українці не тримали зла проти Росії, але анексія Криму створює відчуття інтенсивної ворожості щодо Росії».

Збіґнєв Бжезінський переконаний, що територіальні розбіжності між Росією і Китаєм ще стануть предметом відкритого диспуту в майбутньому.

«У Китаю достатньо погані відносини з сусідами, з взаємними претензіями, – нагадує він. – Росіян та інших це турбує. Найбільша частина території, втрачена Китаєм, опинилася в руках Росії. Поки китайці не піднімали це питання відкрито. Однак у розмовах з деякими людьми – включаючи мене – вони говорять про це досить недвозначно. І це проблема для майбутнього, яку росіяни не можуть повністю ігнорувати».

При цьому, додає Бжезінський, суперництво за сферу впливу в Центральній Азії є стратегічним як для Китаю, так і для Росії.

«Росія рухається в негативному напрямку, різні показники розвитку – негативні, – говорить політолог. – Населення скорочується. Таланти залишають країну. Приватний капітал – кожен процвітаючий представник середнього класу намагається перевести гроші в інше місце. Немає сумніву, що це відбувається і в Китаї, і що ядро мільярдерів намагається вивезти більшу частину свого капіталу, але загалом і в цілому там немає нічого схожого на те, що відбувається в Росії».

Бжезінський також вважає, що голосування в ООН щодо кризи в Україні було показником складності відносин Росії і Китаю: «Китай утримався – він не підтримав Росію, не спробував заблокувати резолюцію, а це означає, що Росія не займає головну позицію в пріоритетах Китаю – він більше рахується з США».
У майбутньому, підсумував політолог, якщо Росія вирішить ворогувати з США, Китай їй буде необхідний – але тоді їй доведеться відмовитися від впливу на Далекому Сході і стати по суті васалом Китаю.

Політолог також висловив критику з приводу концепції «повороту в бік Азії» американської адміністрації: «Навіщо треба було робити такий акцент саме на військовий аспект цього повороту? Досить було сказати, що США присутні там з 1905 року і будуть присутні в подальшому. Зовсім необов’язково говорити при цьому про військові кораблі і солдатів».

Степлтон Рой, колишній високопоставлений американський дипломат, що спеціалізується на країнах Азії, сказав Російській службі «Голосу Америки», що, на його думку, газовий договір між Китаєм і Росією «відображає складності становища, в якому перебуває Росія, коли у неї більше немає впевненості в довгостроковій перспективі в європейському ринку для свого газу, тому зростає потреба в експорті газу на китайський ринок».

«У Китаю завжди був інтерес отримати доступ до російського природного газу, – пояснив він. – Знадобилася комбінація розвитку подій в Європі і в Східній Азії, щоб вони досягли угоди з приводу ціни, деталі якої нам досі невідомі».

Рой згоден з Бжезінським, що в газовій угоді Росія була в слабкішій позиції, ніж Китай: «У рамках цієї угоди Росія буде постачати Китаю щорічно 38 мільйонів кубометрів газу – при цьому, за оцінками самих китайців, до 2020 року їх споживання природного газу виросте приблизно до 220 мільярдів кубометрів на рік».

Чи є поворот Москви у бік Азії загрозою для інтересів США?

«Я очікую того, що країни будуть діяти, виходячи зі своїх національних інтересів, – говорить Степлтон. – І я думаю, що США цілком здатні впоратися з нинішньою російською дипломатією».

Експерт попередив, що ні в якому разі не слід намагатися аналізувати відносини між Росією і Китаєм в спрощеному вигляді, і нагадав, що протягом довгого часу Росія не була готова вкладати свої ресурси в розвиток китайської економіки через її швидке зростання. На його думку, події в Україні серйозно вплинули на готовність Росії співпрацювати з Китаєм, проте відносини між країнами все ще залишаються вкрай асиметричними.

«При цьому ні Росії, ні Китаю не подобається ідея світу з єдиною наддержавою», – констатував Рой Степлтон.
  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Розсилка

XS
SM
MD
LG