Київ – 10 червня можуть продовжитися засідання представників України, Росії та ОБСЄ щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Під час попередніх трьох зустрічей сторони «дійшли спільного розуміння», повідомило МЗС України, не наводячи подробиць. На думку частини експертів, єдина мова, яку розуміє президент Росії Путін – це мова сили і він може піти на поступки лише під тиском західних санкцій. Інші фахівці зазначають, що Кремль зараз шукає вихід із глухого кута української кризи, в який сам себе і загнав.
Учасники тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану президента Петра Порошенка дійшли спільного розуміння щодо етапів виконання цього плану та деескалації ситуації в Донецькій і Луганській областях. Наводячи таку інформацію, Міністерство закордонних справ України, не уточнює – яким саме є це розуміння і чи підтримала Росія пропозиції Порошенка? Президент України обіцяв, зокрема, амністію «мирним» сепаратистам на Донбасі та коридор для російських найманців.
Український політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань скептично ставиться до можливих поступок із боку Кремля. Так, до Києва повернувся після трьохмісячної відсутності посол Росії й узяв участь у церемонії інавгурації Порошенка. Так, Москва фактично визнала легітимність нової української влади. Так, тривають ці тристоронні консультації із втілення мирного плану керівника України. Але водночас триває перекидання на Донбас нових КАМАЗів із озброєними російськими найманцями, котрі облаштовують черговий форпост сепаратистів у місті Сніжному, що може стати другим Слов’янськом, зазначає Олексій Гарань.
У цьому зв’язку він вважає, що Україні варто передусім укріплювати державний кордон, а не плекати особливих ілюзій щодо консультацій із Росією.
«Росія змушена маневрувати. У тому числі під тиском Заходу. Але довіряти Росії, безумовно, не можна. Тобто, Путін рахується насправді тільки із силою. А сила – це санкції й тверда позиція української сторони», – переконує Олексій Гарань.
«Сила і рішучість» – єдина мова, яку розуміє Путін»
До речі, 10 червня має вийти книга спогадів колишнього держсекретаря США Гілларі Клінтон, яка теж вважає, що саме «сила і рішучість» – єдина мова, яку розуміє Путін.
Посол з особливих доручень МЗС України Андрій Веселовський заявив в ефірі Радіо Свобода, що у Росії обмаль внутрішніх можливостей для продовження зовнішнього агресивного курсу. За словами посла, «немає меж зажерливості, але є межі реальних можливостей».
«Врешті у Росії 140 мільйонів населення, а 15 років тому було 160 мільйонів. Від’їжджають розумні, ми знаємо, який середній вік чоловіків у Російській Федерації. Нижче, по-моєму, в Європі ні в кого немає. Все це факти внутрішнього крайнього напруження, зубожіння, яке пробує забити пропаганда кремлівська», – зауважує дипломат.
Зі свого боку, політичний експерт Леся Яхно звертає увагу на те, що у цих тристоронніх консультаціях стосовно врегулювання ситуації на Донбасі особливо важливою є роль Європи. Адже, на відміну від США, вона відстоює м’якшу позицію щодо Кремля і це не може не впливати на політику Москви стосовно Сходу України.
«Якщо брати Європу як суб’єкта переговорів (ОБСЄ і Європу, яка впливає значним чином на ОБСЄ), то Європа до останнього не зацікавлена обрубати відносини із Російською Федерацією та запроваджувати третього рівня», – констатує Леся Яхно.
«Слабке світло в кінці тунелю?»
Тим часом глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр побачив у конфлікті в Україні вперше за багато місяців «слабке світло в кінці тунелю». Про це йдеться в заяві Штайнмайера, оприлюдненій на сайті МЗС Німеччини. «Ми поки ще недостатньо близькі до вирішення української кризи. Але після тижнів і місяців інтенсивних дипломатичних зусиль сторони конфлікту, нарешті, безпосередньо спілкуються одна з одною», – заявив Франк-Вальтер Штайнмайєр.
Учасники тристоронньої контактної групи з реалізації мирного плану президента Петра Порошенка дійшли спільного розуміння щодо етапів виконання цього плану та деескалації ситуації в Донецькій і Луганській областях. Наводячи таку інформацію, Міністерство закордонних справ України, не уточнює – яким саме є це розуміння і чи підтримала Росія пропозиції Порошенка? Президент України обіцяв, зокрема, амністію «мирним» сепаратистам на Донбасі та коридор для російських найманців.
Український політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань скептично ставиться до можливих поступок із боку Кремля. Так, до Києва повернувся після трьохмісячної відсутності посол Росії й узяв участь у церемонії інавгурації Порошенка. Так, Москва фактично визнала легітимність нової української влади. Так, тривають ці тристоронні консультації із втілення мирного плану керівника України. Але водночас триває перекидання на Донбас нових КАМАЗів із озброєними російськими найманцями, котрі облаштовують черговий форпост сепаратистів у місті Сніжному, що може стати другим Слов’янськом, зазначає Олексій Гарань.
У цьому зв’язку він вважає, що Україні варто передусім укріплювати державний кордон, а не плекати особливих ілюзій щодо консультацій із Росією.
Росія змушена маневрувати. У тому числі під тиском Заходу. Але довіряти Росії, безумовно, не можнаОлексій Гарань
«Сила і рішучість» – єдина мова, яку розуміє Путін»
До речі, 10 червня має вийти книга спогадів колишнього держсекретаря США Гілларі Клінтон, яка теж вважає, що саме «сила і рішучість» – єдина мова, яку розуміє Путін.
Посол з особливих доручень МЗС України Андрій Веселовський заявив в ефірі Радіо Свобода, що у Росії обмаль внутрішніх можливостей для продовження зовнішнього агресивного курсу. За словами посла, «немає меж зажерливості, але є межі реальних можливостей».
«Врешті у Росії 140 мільйонів населення, а 15 років тому було 160 мільйонів. Від’їжджають розумні, ми знаємо, який середній вік чоловіків у Російській Федерації. Нижче, по-моєму, в Європі ні в кого немає. Все це факти внутрішнього крайнього напруження, зубожіння, яке пробує забити пропаганда кремлівська», – зауважує дипломат.
Зі свого боку, політичний експерт Леся Яхно звертає увагу на те, що у цих тристоронніх консультаціях стосовно врегулювання ситуації на Донбасі особливо важливою є роль Європи. Адже, на відміну від США, вона відстоює м’якшу позицію щодо Кремля і це не може не впливати на політику Москви стосовно Сходу України.
Європа до останнього не зацікавлена обрубати відносини із Російською Федерацією та запроваджувати третього рівняЛеся Яхно
«Слабке світло в кінці тунелю?»
Тим часом глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр побачив у конфлікті в Україні вперше за багато місяців «слабке світло в кінці тунелю». Про це йдеться в заяві Штайнмайера, оприлюдненій на сайті МЗС Німеччини. «Ми поки ще недостатньо близькі до вирішення української кризи. Але після тижнів і місяців інтенсивних дипломатичних зусиль сторони конфлікту, нарешті, безпосередньо спілкуються одна з одною», – заявив Франк-Вальтер Штайнмайєр.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
