На тлі стурбованості лідерів західних країн накопиченням небувалої кількості російських військ на кордоні з Україною та в окупованому Криму Москва і далі наполягає, що її дії і наміри не агресивні.
Наша мета в тому, щоб стримати Росію, запевнити Україну і знизити напруженість.Домінік Рааб
У вівторок британський міністр закордонних справ Домінік Рааб заявив у парламенті в Лондоні, що Росія стягнула до України понад 100 тисяч військових.
«Ми працюємо з нашими союзниками... і наша мета в тому, щоб стримати Росію, запевнити Україну і знизити напруженість», - сказав британський урядовець, який промовляв після подібних заяв чільних представників ЄС, а також США.
20 квітня американський посол у Москві Джон Салліван повідомив, що він відлітає до США на невизначений час після наполягань Москви, щоб дипломат повернувся до Вашингтона для консультацій.
Цього тижня також відбулося взаємне вислання 18 російських дипломатів з Чехії і 20 чеських дипломатів з Росії після звинувачень Праги про причетність російських спецслужб до вибухів на складах боєприпасів у Чехії 2014 року.
Попри це і зокрема після заяв чільних російських представників про «загрозу державності України» речник президента Росії Дмитрій Песков заявив, що міжнародна стурбованість надумана.
«Ми можемо лише закликати всіх заспокоїтися і відмовитися від такого масового антиросійського психозу», - сказав він 20 квітня.
Побоювання «реваншизму» Росії
Карл Більдт, колишній шведський урядовець і дипломат, у статті для інтернетного видання Project Syndicate застеріг, що російська агресія проти України є нагадуванням для цілої Європи про головні причини тривалої нестабільності на сході континенту і про загрози європейській системі безпеки.
«Регіон не знатиме миру, допоки Кремль не навчиться жити з насправді суверенною і демократичною Україною», - прогнозує Карл Більдт, який після політичної кар'єри став одним з найавторитетніших коментаторів з питань європейської політики.
Запитуючи, які і багато інших оглядачів, чи означає теперішнє нагромадження російських військ на кордоні з Україною наближення війни, він пропонує не забувати, що це питання постає не вперше.
Більдт вважає, що коли Володимир Путін 2012 року втретє повернувся на президентську посаду, то він фактично відмовився від курсу на розбудову російської державності та власної національної тотожності Росії.
Ситуація залишатиметься небезпечною до часу, коли Росія відмовиться від своїх реваншистських амбіцій.
Натомість президент Путін обрав ревізіоністську ідею створення так званого «Євразійського Союзу» - чогось подібного на Радянський Союз, розвал якого для Путіна, за його ж словами, був «найбільшою катастрофою» двадцятого сторіччя.
Причиною початку російської війни проти України 2014 року Карл Більдт вважає намагання кремлівського лідера стати на перешкоді українським крокам в бік співпраці з Європою.
«Щоб виправдати російський реваншизм (кремлівські) посадовці наполегливо повчали світ, що Україна - це, мовляв, лише набір уламків колишніх імперій», - нагадує колишній дипломат, вказуючи, що «таке можна сказати як про саму Росію так і про будь-які іншу сучасну державу».
Далі він пише, що Москва «з ідеєю, що Україна - несправжня країна» і під прикриттям велетенської кампанії дезінформації вирішила захопити Крим в надії, що це, а також силовий контроль над регіонами на українському півдні та сході, означатиме повне розчленування й руйнування України.
Справжньою перешкодою для встановлення миру на Донбасі зараз Карл Більдт називає небажання Кремля відмовитися від свого контролю над окремими районами в тій частині України.
«Націоналістичному сегменту російської громадської думки, який є основою підтримки Путіна, було б важко погодитися на таку “поразку” в Україні», - припускає автор і пише, що теперішнє нарощування російської армії явно спрямоване проти України.
«Незалежно від того, чи це балансування на межі війни призведе до відкритого конфлікту у найближчі тижні чи місяці (щодо цього не певне навіть ті, хто схвалює рішення в Кремлі), ситуація залишатиметься небезпечною до часу, коли Росія відмовиться від своїх реваншистських амбіцій», - доходить висновку Карл Більдт.
Він завершує застереженням про загрозливість ситуації далеко за межами України та Росії і каже, що навіть можливе успішне завоювання Києва не зупинило б прагнення російського реваншизму зруйнувати усю європейську систему безпеки, встановлену після Холодної війни.
«Це становило б загрозу для усіх, включно з самою Росією. Допоки Кремль залишатиметься у протистоянні з рештою Європи, він не буде зосереджуватися на розбудові демократії і добробуту, на що заслуговує російський народ», - завершує свій аналіз шведський оглядач і проголошує, що «так чи інакше доля ширшого регіону тепер пов’язана з долею України».
Дивіться також: Чи оцінюють реально європейці загрозу, що надходить від Росії? І чи готові йти на конкретні кроки? Відео
