У столиці США нарахували 3000 бездомних дітей

В умовах високого безробіття знайти постійну та добре оплачувану роботу важко не лише нелегальним іммігрантам, а й громадянам Сполучених Штатів. Проблема бездомних, яка погіршилась з часу економічної кризи, особливо гостро відчувається у столиці країни Вашингтоні. На вулиці опиняються цілі родини з дітьми. Минулої зими притулки для бездомних у столиці були переповнені і не могли розмістити усіх потребуючих. А кількість субсидованого житла обмежена через бюджетні скорочення. Щоправда, влада міста запевняє, що робить усе можливе для вирішення цієї проблеми.

Маркус Скеєлс жив більше року просто неба. У листопаді минулого року йому пощастило знайти притулок, куди він негайно перевіз свою 4-річну доньку Сейгай. Він каже:

«Я змушений постійно запевняти дитину, що все буде добре, що це тимчасові труднощі. Вона плаче ночами, просить, щоб її заспокоїли. Час від часу спить лише зі мною, хоче бути поряд, а інколи навпаки. Загалом вона звикає».
З часу переїзду у притулок, життя батька з донькою поволі нормалізується. Дівчинка тепер ходить у садок, а Маркус на навчання.

Притулок, у якому мешкають Скеєйлси, знаходиться у приміщенні колишньої лікарні. Окрім них, там живе ще близько 300 родин. Протягом дня будинок майже порожній – діти вчаться, батьки працюють або шукають роботу. Звичайно, без проблем не обходиться. Недавно притулок опинився в центрі уваги місцевої преси через перебої з опаленням і появою шкідників.

Говорить адвокат-правозахисник Ембер Гардінґ:

«Кожна родина скаже вам… притулок не ідеальне місце, але це краще, ніж бути на вулиці».

Ембер Гардінґ – адвокат правозахисної організації, що сприяє бездомним з пошуком житла та надає інші послуги. За їх підрахунками, у Вашингтоні мешкає до 3000 тисяч бездомних дітей. Дуже часто, за словами Ембер, сім’ї цих дітей змушені переїжджати з місця на місце, у деяких випадках мало не кожного дня, у пошуках безпечної ночівлі:

«У Вашингтоні влада зобов’язана надавати притулок бездомним лише тоді, коли температура повітря опускається до нуля. Вони не змушені забезпечувати нікого житлом, якщо температура трохи вища нуля. У такі ночі бездомні родини опиняються на автобусних станціях, в метро».

Шарліз Балтімор пощастило вибратися з притулку, де вона мешкала сім місяців зі своїми 5-ма дітьми. Тепер вона живе в окремому будинку завдяки спеціальній урядовій програмі, що дозволяє їй платити за оренду лише 30 відсотків з її доходів.
Колишня бездомна Шарліз Балтімор розповідає:

«Я була надзвичайно щаслива. Ми прийшли подивитися на будинок, у мене були ключі. Я забрала дітей зі школи, а вони питаються: «Мамо, куди ми їдемо?» Приїхали, вийшли з машини, а діти знову: «Мамо, чий це будинок?». А я їм кажу: «Це наш будинок». Відкрила двері, і вони побігли всередину».

Однак отримати доступне житло дуже складно. Навіть вільне місце у притулку знайти не так легко.

В адміністрації столиці запевняють, що мер виділив з бюджету мільйони доларів на допомогу бездомним, і результати вже помітні. Говорить представник адміністрації Дейвид Бернс:

«Ми скорочуємо тривалість перебування бездомних у притулках. У порівнянні з минулим роком нам вдалося реально зменшити їх кількість. Так що позитивні зміни вже стають відчутними».

Маркус Скеєлс не втрачає надію, що одного дня вони з донькою заживуть повноцінним, самостійним життям:

«Коли ти втрачаєш надію, ти втрачаєш усе. Це єдине, що у мене є зараз. Надія змушує мене ставати кожного дня, іти в люди і важко працювати, щоби вибратися з цієї ситуації».