ВАШИНГТОН (AP) — Президент США Джо Байден бере більш активну участь у переговорах з сенаторами щодо змін імміграційної системи, яких вимагають республіканці в обмін на надання грошей Україні для її боротьби проти Росії та Ізраїлю для війни з ХАМАСом.
Президент-демократ заявив, що готовий піти на "значні компроміси щодо кордону", в той час, як республіканці блокують у Конгресі воєнну допомогу.
Очікується, що Білий дім активніше залучиться до переговорів цього тижня, коли перемовини щодо міграційної політики зайшли в глухий кут, а кошти на допомогу Україні скорочуються.
"Настав час укласти угоду, з якою погодяться обидві сторони", — сказала в неділю в ефірі Face the Nation на каналі CBS директорка з питань бюджету Білого дому Шаланда Янг.
Республіканці кажуть, що зростання кількості мігрантів, які перетинають південний кордон, становить загрозу безпеці, оскільки влада не може належним чином перевірити всіх мігрантів, а ті, хто в'їжджає до Сполучених Штатів, навантажують ресурси країни.
Законодавці Республіканської партії також кажуть, що вони не можуть виправдати перед своїми виборцями надання мільярдів доларів іншим країнам, навіть під час війни, без розв'язання проблеми захисту кордону США.
Сенатор-республіканець Джеймс Ленкфорд з Оклахоми, який веде переговори, вказав на збільшення кількості людей, які в’їжджають до США з Мексики, і заявив, що "це буквально виходить з-під контролю".
"Все, що ми намагаємося зробити, це сказати, які інструменти потрібні, щоб мати можливість повернути ситуацію під контроль, щоб у нас не було хаосу на нашому південному кордоні", — сказав Ланкфорд в ефірі CBS.
Але багато прихильників імміграції, включно з деякими демократами, кажуть, що деякі із запропонованих змін зменшать захист людей, які відчайдушно потребують допомоги, і насправді не полегшать хаос на кордоні.
Сенатор від штату Коннектикут Кріс Мерфі, провідний представник Демократичної партії, заявив, що Білий дім більш активно братиме участь у переговорах.
Але він також назвав політичні вимоги республіканців "нераціональними".
"Ми не хочемо закривати Сполучені Штати Америки для людей, які приїжджають сюди, щоб врятуватись від небезпеки, коли їхнє життя під загрозою. Найкраще в Америці – це те, що тут можна врятуватись від терору та тортур", – сказав Мерфі в ефірі NBC.
Більшість перемовин непублічна, але деякі питання, що обговорюються, відомі: стандарти надання притулку, "гуманітарний пароль" та прискорена депортація.
"ГУМАНІТАРНИЙ ПАРОЛЬ"
В режимі гуманітарного умовно-дострокового звільнення, уряд США може впустити людей в країну, по суті, минаючи імміграційний процес.
Передбачається, що ці повноваження застосовуються в кожному окремому випадку з "нагальних гуманітарних причин" або з міркувань "значної суспільної користі".
Зазвичай мігрантів приймають на заздалегідь визначений період, і "пароль" не надає шляху до громадянства США.
Протягом багатьох років адміністрація, як демократів, так і республіканців, використовувала гуманітарне умовно-дострокове звільнення, щоб допомагати людям з усього світу.
Згідно з дослідженням Інституту Катона, "пароль" використовувався для прийому людей з Угорщини в 1950-х роках, з В’єтнаму, Камбоджі та Лаосу в другій половині 1970-х років, а також іракських курдів, які працювали зі США в середині 1990-х років.
За Байдена США значною мірою використовували режим умовно-дострокового звільнення.
США прийняли десятки тисяч українців, які втекли після російського вторгнення
США переправили майже 80 000 афганців з Кабула, столиці Афганістану, і доставили їх до США після захоплення Талібаном.
США прийняли десятки тисяч українців, які втекли після російського вторгнення. У січні адміністрація Демократичної партії оголосила про план приймати 30 000 людей щомісяця з Куби, Гаїті, Нікарагуа та Венесуели через гуманітарне умовно-дострокове звільнення за умови, що ці мігранти матимуть фінансового спонсора та прибуватимуть в США літаком.
Останні дані уряду США показують, що майже 270 000 людей було допущено до країни протягом жовтня за цією програмою. Крім того, 324 000 людей записалися на прийом через мобільний додаток під назвою CBP One, який використовується для надання умовно-дострокового звільнення людям в пунктах перетину кордону з Мексикою.
Республіканці описали ці програми, по суті, як обхід Конгресу, що дозволяє в'їзд великій кількості людей, які інакше не мали б допуску.
Техас подав до суду на адміністрацію, щоб припинити програму, спрямовану на прийом кубинців, гаїтян, нікарагуанців і венесуельців.
ЩО МОЖЕ ЗМІНИТИСЯ З РЕЖИМОМ НАДАННЯ ПРИТУЛКУ?
Притулок - це вид захисту, який дозволяє мігранту залишитися в США і згодом набути американське громадянство.
Щоб отримати притулок, потрібно продемонструвати, що на Батьківщині були переслідування через досить конкретний перелік критеріїв: раса, релігія, національність, належність до певної соціальної групи чи політичні погляди.
Шукачі притулку повинні перебувати на території США, коли вони просять про цей захист. Якщо вони мають підстави отримати притулок, їм дозволяється залишитися в США для розгляду справи в імміграційному суді. Цей процес може тривати роками.
Тим часом шукачі притулку можуть працювати, одружитися, народити дітей і створити життя.
Критики кажуть, що проблема полягає в тому, що більшість людей не отримують притулку, коли їх справа нарешті потрапляє до імміграційного суду. Але вони кажуть, що мігранти знають, що якщо вони проситимуть про притулок, їм, по суті, буде дозволено залишатися в Америці роками.
"Люди не обов’язково приїжджають, щоб подати заяву на надання притулку, а лише для того, щоб отримати доступ до процесу розгляду притулку", — сказав Ендрю Артур, колишній суддя імміграційного суду та співробітник Центру досліджень імміграції, який виступає за зменшення імміграції в США.
Дещо з того, що обговорюють законодавці, збільшить вимоги для першого інтерв’ю. Тих, хто це не виконає, відправлять додому.
Але Пол Шмідт, суддя імміграційного суду у відставці, який веде блог про питання імміграційного суду, каже, що перше інтерв'ю не є жорстким. За його словами, мігранти проводять співбесіду незабаром після прибуття на кордон після часто важкої та травматичної подорожі. Шмідт сказав, що інтерв’ю є скоріше "первинною перевіркою", щоб відсіяти тих, хто подав необґрунтовані заяви про надання притулку.
Шмідт також поставив під сумнів аргумент про те, що більшість мігрантів не проходять остаточну перевірку на отримання притулку.
Він сказав, що деякі імміграційні судді застосовують занадто високі стандарти і що система настільки завантажена, що важко точно знати, якою є найновіша та надійна статистика.
ЩО ТАКЕ ПРИШВИДШЕНА ДЕПОРТАЦІЯ?
Пришвидшена депортація, передбачена Конгресом у 1996 році, фактично дозволяє імміграційним офіцерам нижчої ланки, на відміну від імміграційного судді, швидко депортувати певних іммігрантів.
Вона широко не застосовувалась до 2004 року і зазвичай використовувався для депортації людей, затриманих у межах 100 миль від кордону з Мексикою чи Канадою та протягом двох тижнів після їх прибуття.
Захисники кажуть, що це зменшує навантаження на імміграційні суди.
Під час свого президентства республіканець Дональд Трамп наполягав на поширенні цієї політики швидкої депортації по всій країні та на довший період часу. Противники подали до суду, і розширення так і не відбулося.
ЩО ПЕРЕДБАЧАЮТЬ ЦІ ЗМІНИ?
Значна частина розбіжностей щодо цих запропонованих змін зводиться до того, чи вважають люди стримування ефективним. Артур, колишній суддя імміграційного суду, вважає, що так.
Він каже, що зміни до стандартів надання притулку та обмеження на використання умовно-дострокового звільнення з гуманітарних причин "змінять ситуацію".
Він сказав, що це буде "коштовним заходом", оскільки уряду доведеться затримувати та депортувати набагато більше мігрантів, ніж сьогодні.
Але, стверджує він, з часом кількість людей, які прибудуть, зменшиться.
Але інші, як-от Шмідт, суддя імміграційного суду у відставці, каже, що мігранти все одно здійснюватимуть небезпечні подорожі, щоб уникнути прикордонного патруля.
