З часом проблема задоволення потреб людства в електроенергії може навіть зрости. Адже у пошуках шляхів позбавлення від нафтової залежності, уряди багатьох країн світу спонукають розвиток і поширення електромобілів. Хоча на ринку вже з’явились перші електромашини масового виробництва, їх ще надзвичайно мало. Швидкому розповсюдженню нової технології заважає відсутність інфраструктури та недосконалість батарей.
Однак, для прикладу у США, все більше компаній працюють над електричними моделями, а уряд фінансово спонукає американців пересідати за кермо таких авто.
Дехто вважає, що день електричних автомашин уже наступив. Як приклад називають Шевроле «Вольт», що працює на електричній батареї, після розрядки якої, включається бензиновий двигун. Чи модель Ніссану «Ліф», повністю електричного транспортного засобу, призначеного, правда, лише для коротких поїздок.
Електричні авто не є зовсім новизною для Америки.
Електромобіль був збудований у Лос-Анджелесі в 1897 році учнем старших класів Ерлом Антоні. Вже на початку ХХ століття таких машин було чимало. І все ж саме автомобілі з бензиновим двигуном заполонили автостради США та світу.
У 1996-му році Дженерал Моторс випустив модель ІВі-1. Леслі Кендал з авто музею імені Петерсена каже, що водіям сподобався цей автомобіль:
«Виглядав класно, цього не заперечиш. На головних американських ринках, де машину випробовували, люди відгукнулися дуже позитивно. Працювала вона чудово».
Однак його виробництво було дорогим, а можливості обмежені.
Сьогоднішні електричні авто більш вдосконалені. Але проблем не поменшало. Наприклад, каже представник електрокомпанії «Едісон» Едвард Кер, знайти електричну заправку поза великими містами майже неможливо:
«Немає навіть сумніву, що нам треба зосередити увагу на розширенні інфраструктури, інакше ми побачимо географічне зосередження цих авто в певних місцях».
Нові зарядні системи уже встановлюються як у власних будинках, так і комерційних установах. Провідним поставником є компанія AeroVironment. Розповідає представниця компанії Крістен Генсель:
«Скрізь від Австралії до Європи. Канада, Бразилія, Тихоокеанський регіон. Індія, та інші країни. Ми працюємо майже усюди. Усюди серйозно зацікавлені в електрифікації транспорту».
Гібридні авто, що працюють на бензині та самозарядних електричних батареях, як наприклад Пріус компанії Тойота, - популярні серед водіїв, які турбуються станом довкілля і зростанням цін на пальне. Але, як каже редактор інтернет-сторінки “Edmond.com” Карл Бауер, навіть ці автомашини становлять невелику частку авторинку:
«Автомобілі з традиційними бензиновими двигунами все ще переважають на ринку, тож звичайно споживачі частіше обирають поміж них. Гібридний ринок досі становить лише 2-3 відсотки, звичайно, повністю електричних автомашин ще менше».
Одна з головних причин – водії побоюються розрядження акумулятора, за зарядку якого йде кілька годин. Але, якщо правильно спланувати дорогу, каже Бауер, цього не станеться:
«Є декілька підходів. Один з них, це утилізація батарей, які швидко замінюються на станції, і замість того, аби чекати годину чи п’ять годин на зарядку, витрачаєш 5-10 хвилин на заміну батареї. Це один зі шляхів, які можуть стати розв’язкою проблеми у майбутньому».
Ще одна технологія, екологічно чисті воднево паливні елементи, які автовиробники розглядають як потужний рушій нових транспортних засобів.
Усі ці зусилля одного дня дадуть споживачам надійні електричні авто.
Леслі Кендал каже, що споживачі, як виглядає, хочуть мати автомобіль, що працює на поновлюваних джерелах енергії, не забруднює повітря, простіше сконструйований, легкий в експлуатації, тихо працює тощо.
Враховуючи, що інфраструктура поширюється, електричні авто, можливо, вже незабаром почнуть користуватися все більшим попитом.
